DOMAIN
Let your light shine bright Even in the midst of the night And while it is yet twilight Let your beaming light, In brilliance gleam afar Giving strength to the skylight Let your face shine like the stars And though storms benight In resoluteness of heart Shine your light in might To put out the blight For great is this light Burning within your soul The light of the one who loves you so Whose light fills your heart with riches untold Showing you the way, Revealing which way to go Abounding in power Is this burning light Marking out territories Within an hour Never known to falter He consumes the night Beaming Ever strong He alters the dark For to his power Darkness must surrender Relinquishing all power To be brought under A force that never mixes This light rules through time Never tiring in strength His glory fills the earth Adding to every mix a tint He gives all hues a difference In the day birthing great ambience And at night making a statement Thus with swift evidence, He perpetually drowns the night irrespective of its severity The night MUST Surrender to the Light. ©heavenly_broadcast # PUNCHLINE- The dominion of light over darkness is unquestionably instant. So abide in the light and dwell therein, then you will see darkness scuttle out of your presence. John 1:1-5.
2019-01-13 16:21:23
2
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1935
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3840