The Toll of Words
Words like wild fire, licks everything in its path Once kindled, never is it easily quenched But its hands are felt, ever burning on Blazing with a vengeance, ravaging without return The very formation of speech Was never the crux in the protocols of words Rather each letter was intended an inroad into the soul Streaming past the surface Beyond the mask of the epidermis Revealing the core of every being Has been its jurisdiction for ages Beyond the euphemism of falsehoods And the lethargy of pretense Words were made to unveil TRUTH Having hands to make or break Imparting life to every existence Each word possessing the power To Build or demolish Embellish or diminish Replenish or tarnish For it leaves nothing the same Thus the question remains the same What tool have you made your words to be? Ornaments of grace, unveiling truth to heal? Or flames of destruction, conniving to kill? ©heavenly_broadcast
2018-10-15 19:14:59
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9406
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5281