На межі
Цвіркунчик у травці Шпачок на гілці, Сонце в зеніті, А мишка у нірці. Дещо цікаве сьогодні із нею Бачила сон , напевно поганий, Всі її думи тепер тільки з нею, Бо снився їй кіт ,дуже химерний. Може ,то й не дивина Але наше мишеня, Переймає страховина: Бо вона тепер мішень. Нам не зрозуміти, можливо Хоча в кожного є страх Але кожен клопітливо, Вбачає в цьому під шкірних мурах. Да годі вже трястися, Якщо не можеш, то христися Але друже схаменися Та на небо подивися. Бачиш хмаринки білі, Розовілі та жовтілі От вони до наприкладу Не бояться вкладу: Кожен ранок спускатись І вам догождати, Воду розливати І назад підніматись. Тож прикладів годі знайти Ти лише собі один пригляди Швидше ти ціль свою віднайди, За межу свідомості ,ти мусиш зайти. P.S постав лайк і підпишись
2020-05-06 18:02:23
7
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2645
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1999