На межі
Цвіркунчик у травці Шпачок на гілці, Сонце в зеніті, А мишка у нірці. Дещо цікаве сьогодні із нею Бачила сон , напевно поганий, Всі її думи тепер тільки з нею, Бо снився їй кіт ,дуже химерний. Може ,то й не дивина Але наше мишеня, Переймає страховина: Бо вона тепер мішень. Нам не зрозуміти, можливо Хоча в кожного є страх Але кожен клопітливо, Вбачає в цьому під шкірних мурах. Да годі вже трястися, Якщо не можеш, то христися Але друже схаменися Та на небо подивися. Бачиш хмаринки білі, Розовілі та жовтілі От вони до наприкладу Не бояться вкладу: Кожен ранок спускатись І вам догождати, Воду розливати І назад підніматись. Тож прикладів годі знайти Ти лише собі один пригляди Швидше ти ціль свою віднайди, За межу свідомості ,ти мусиш зайти. P.S постав лайк і підпишись
2020-05-06 18:02:23
7
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3664
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4756