Довбана залізяка, довбаний король, довбана армія. - Під грюкання молотка гарчав Онікс.
- Служба в армії тебе прославить - казали вони. Розвідники є найціннішим ресурсом, будеш як рибка в діжці - обіцяли вони. А на ділі що? Відкритий космос навколо; іржава бляшанка, яку раніше гордо називали розвідувальоною капсулою; фільтр для води, який убив усю мою їжу: коники, молюски, медузи - уся провізія в одну мить здохла! Надіюсь, що мій хвіст не втратить свого кольору і не посіріє. Дідько! Я ж був кращим плавцем на своєму потоці...
Довбаний, довбаний, довбаний молоток!
Скільки разів тобою ще потрібно вдарити, щоб це корито все ж запрацювало?
Ще й тризубець затуплений дали, а що як на мене нападуть? Про це ви не думали, командоре?
Довбані вчені, довбана планета, довбана розвідка. Морському народові і так непогано жилося, аж тут експансію їм давай. Підкорити нові глибини їм захотілося.
Червона лампочка почала тускло мигати, що сповіщало про поданий у простір сигнал.
- Надіюсь ці морські свині мене знайдуть швидше, ніж я в кінець посірію. О моя бідолашна шкіро...
©Уривок з історії колонізації Третьої планети від Сонця