Language Of Love
كاى:وتسألين: لماذا أكتب إليكِ؟ حبيبتي .. إليك بالسر الأخير .. لم يعد قلبى يسع حبى الدفين .. وباتت الكلمات فى كبدٍ حزين .. لم يعد لسانى قادرٌ .. على ابتلاع الصمت .. فى كل حين! ...كالشمس كنتِ دائماً وأنا القمر، لا زلتُ أدور في أفلاككِ لكننا لا نلتقي، قدري ألا أراكِ إلا خِلسةً وقت الشروق والغروب .. ولا أرتوي من حبكى انا:كُنتَ تحاول جاهداً أن تُخفي ما بقلبك، لكن عيناك كانتا تفضحانك باستمرار، كانتا تكشفان عن كل ما بقلبك، فقد كانت عينك اليمنى تكاد تنطق بحرف الحاء بينما اليُسرى تشي للناس بحرف الباء، وما بين الحرفين لم أستطع أن أمنع عيوني من أن تُجيب على عينيك: وأنا أيضاً أ ح ب ك  لكن لم يسعنى سو النظر الى الارض لتكمل حديثثك المعتاد الذى امل منه عادة لكن لانه فقط منك وتخصص وقت لى انا فقط كنت استمع لك وكيف انت سعيد ...حتى ولو كنت سعيد بدونى ... :)
2018-09-01 00:41:55
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
زـٌو زـَي
كلماتك رائعه 💙
Відповісти
2018-09-01 01:02:44
1
Jasmine
@زـٌو زـَي ♥️♥️♥️♥️
Відповісти
2018-09-01 11:07:49
Подобається
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9733
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2687