Химера Зеленоока
2018-10-17 11:10:15
Нащо тобі те кохання?
Різне, Думки вголос, Цікаве
- Мені подобаються твої крила. - сказав якось Алекс, погладжуючи гладкі білі пір'їнки.
- Мені теж. - посміхнулась Асторія. - Хоча іноді з ними трошки не зручно.
- То, може, віддаси їх мені? - криво всміхнувся юнак, стисши тонку кісточку.
- Ал, ти чого? - злякано смикнулась янгол, але він не відпустив.
- Та так, читав одну цікаву книжку. - він смикнув її до себе і в іншій його руці зблиснув ніж.
Спалах. Гуркіт.
І із хмари диму посеред кімнати випірнув, відкашлюючись, демон.
- Трясця йому тричі, ще одна грішна душа на мою голову! - протерши очі, він кілька разів кліпнув, дивлячись на сцену, яка постала перед його очима.
- Ас, твою дивізію, знайшла, кого рятувати, чесне слово. - демон цокнув язиком і відкинув смертного до стіни.
- Астрагор! - дівчина радісно кинулась на шию своєму рятівнику. - Дяк...
- Потім. - демон клацнув пальцями і тіло юнака скорчилось, потроху перетворюючись на попіл.
- Доречі. - він легко підхопив Ас на руки і шепнув : З тебе кава.
- Коли ти перестанеш шукати пригоди на свої чарівні... Кхм... Форми? - поставивши горнятко на столик перед янголом, яка відчайдушно куталась в його косуху, поцікавився демон.
- Так, не треба мене тут виховувати! - буркнула Асторія, потупивши погляд. - Я, між іншим, на півстоліття старша.
- Справді? А мені здалось, що ти вчора народилась. - він присів поруч і одразу ж отримав пару стусанів. Але всі спроби його покалічити було припинено, коли він по-хазяйськи згріб янгола в обійми.
- Нащо тобі те кохання? Вони самі до ладу не знають, що воно таке. - він гладив її руду голівку, що довірливо вклалась йому на плече.
- А мені цікаво, яке воно...
- Болюче... Але... Але разом з тим і приємне. Це як померти від шоколаду. - на губах демона заграла посмішка.
- А ти звідки знаєш?
Вона підвела голову і їх погляди зіткнулись. Пояснення знайшлось легше, ніж здавалось.
- Ах ти ж харцизяка рафінований!
- Ніби, якби я тобі освідчився, ти б вся така розтанула, як карамелька і кинулась в мої обійми...
- Я ж... Ти ж... Ой дууууурень...
- Та чого ти? Все ж добре.
- Та я тобі те добре зараз знаєш куди...
- Аааааас!
- Щоооо, думаєш тільки вам можна лаятись?
- Ну іди сюди...
- Прибери граблі!
- Нє, я свого золотка вже нікому не віддам.
- Узурпатор...
- Я теж тебе люблю...