Вірші
Всі
А буває ти падаєш і...
Мені достатньо буде пелюсток.
Троянди й конюшина, будь ласкавий.
Так тепло спати серед зимового холоду,
Від смерті не рятує навіть кава.
А він приходить завжди – наш страшний і прекрасний.
І, боячись розбитись, ми схвильовано видихаємо.
Та буває, що ти падаєш і...
Навіщо тоді втікати, розбиваючись об страхи ватяними ногами?
Вогонь горить в скляних посудинах.
Ми бились, але завжди засинаємо.
5
0
494
Вечорниці
Замикаю коло, загорілись свічки,
Зашептали знаки, майоріють стрічки .
Дзеркала то двері, бо вода - люстерко.
Капці - ланцюжочком, сльози у відерко.
Ланцюжок до серця, щоби не боліло,
Залишай забутим своє смертне тіло.
Зілля - понад стелю, всі думки на завтра.
Хай панує сутінь, хай палає ватра.
Все що чуєш - слухай, то тобі шепочуть.
Все, що потаємне - під покровом ночі.
Буде все як здавна, ми сьогодні жриці.
Ти приходь ,подруго, та на вечорниці.
24
0
3235
Жива
Я зникну, розчинюсь,
я- невидимка.
Такі прості слова - "мене нема"
Живу лишень гортаючи сторінки.
Живу, коли у темряві сама.
Вас тисячі, мільйони, ви - століття.
Безсилі літери у легіонах слів
Описували всі земні жахіття
Кінець яким ще навіть не назрів.
Я заблудилась в павутинні.
І потопаючи в думках,
все те, що сниться мені нині
Давно вже бачила в книжках.
Я зникну, розчинюсь, залишу серце, папір в чорнилі, за вікном туман.
І згасне світло і підуть актори,
Життя - не казка, казка - не обман.
29
6
1950
