Химера Зеленоока
2018-07-17 14:56:17
Гра в бога
Різне
- Ти-ти...
- Надзвичайно вродливий, геніальний і просто неймовірно талановитий?
- Небезпечний.
- Ой та годі тобі... - він відклав закривавлений клинок в бік і недбало витерши руки білою матерією сорочки, ступив крок в її напрямку. В той час як вона відступила назад. - Я роблю це заради великої мети. Не треба мене аж так демонізувати. Речі досить часто не такі, якими можуть здаватись.
- Я не розумію... Нащо?
- Бо дехто думає, що здатен керувати світом, а насправді виїденого яйця не вартий. - він зціпив зуби і повернувся до неї спиною, зіпершись на письмовий стіл. В такі моменти найдоречніше підвертаються під руку всілякі важкі предмети. Наприклад, антикварний підсвічник. Удар був точний і в міру сильний - у них попереду довга розмова на тему руйнування усталених парадигм і того, хто тут гравець, а хто лише пішак.
Кров... Біль. Руки пекло болем, рани на тілі саднили, позбавляючи можливості тверезо мислити. Вона стояла навпроти з закривавленим ножем в руках. Дивно, як швидко все змінилось... Він заледве видушив із себе...
- Ти-ти...
- Надзвичайно вродлива, геніальна і просто неймовірно талановита?
- Небезпечна.