Дівчина
Кристоф О. Говард
Як же ти красива, дівчина моя! Гра моїх образ, та мрія дитинствá. Шукаю я тебе, та ранок вже вдомá. Кохаю я тебе. Любов, як полум'я. Ну де же ти, любов моя. Від мéне ти біжиш. Токсично говориш "Пока!". Горда, а все одно тремтиш. Я знаю, що це дарма, Я знаю, що це марно. Однак, візьму тебе за руку Та разом полетим в нірвану. ------------------------------------- [P.S. Прошу не бросаться помидорами, украинский язык знаю не очень, ибо сам я русский, а украинский только начал недавно учить. И да, на фоне я и моя дорогая😁. Дякую всім ❤️]
2020-02-10 12:30:06
14
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Кристоф О. Говард
@Джозефина ну да, а кто же еще)))
Відповісти
2020-02-10 13:08:05
Подобається
Роман Тихий
Як на початківця у вивченні української мови дуже непогано.
Відповісти
2021-10-31 20:48:45
1
Кристоф О. Говард
@Роман Тихий дуже дякую, Роман ✋
Відповісти
2021-11-01 08:32:51
Подобається
Інші категорії
Привітання Любовні Поеми Вірші в прозі Радісні вірші Подійні
Інші поети
Juli Pencil
@Juli_Pencil
Corbie
@ezzylryb
cheska Bailey
@Francheska_Bailey
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10904
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2709