Дівчина
Кристоф О. Говард
Як же ти красива, дівчина моя! Гра моїх образ, та мрія дитинствá. Шукаю я тебе, та ранок вже вдомá. Кохаю я тебе. Любов, як полум'я. Ну де же ти, любов моя. Від мéне ти біжиш. Токсично говориш "Пока!". Горда, а все одно тремтиш. Я знаю, що це дарма, Я знаю, що це марно. Однак, візьму тебе за руку Та разом полетим в нірвану. ------------------------------------- [P.S. Прошу не бросаться помидорами, украинский язык знаю не очень, ибо сам я русский, а украинский только начал недавно учить. И да, на фоне я и моя дорогая😁. Дякую всім ❤️]
2020-02-10 12:30:06
14
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Кристоф О. Говард
@Джозефина ну да, а кто же еще)))
Відповісти
2020-02-10 13:08:05
Подобається
Роман Тихий
Як на початківця у вивченні української мови дуже непогано.
Відповісти
2021-10-31 20:48:45
1
Кристоф О. Говард
@Роман Тихий дуже дякую, Роман ✋
Відповісти
2021-11-01 08:32:51
Подобається
Інші категорії
Радісні вірші Історичні Пейзажні Вірші до свят Поеми Для підлітків
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2030
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2201