Блог
Всі
Спасіння потопаючих...
Думки вголос, Новини, Різне
Я вже майже два роки виношую свою книгу, продумую світ, сюжет, персонажів. Потроху все записую та публікую.
І мені як автору-початківцю, що творить свою першу історію так важливо, щоб якомога більше людей прочитали її. І не лише щоб прочитали, а й оцінили та відгукнулись.
Звичайно я й сам можу оцінити свій твір, і він мені загалом подобається (а інакше не наважився б його публікувати). Але в моїй оцінці є один суттєвий недолік - я автор, я знаю весь задум, всі таємниці та інтриги, всі повороти сюжету і фінал. А так хочеться почути думку читача, який всього цього ще не знає, і бачить лише ту невеличку частину, що вже вихоплена з темряви небуття та освітлена словами-промінчиками автора. Почути його емоції, здогадки та (а чому б і ні) критику.
Та нові читачі приходять і так нечасто, а ті, що висловлюють свої думки та емоції щодо прочитаного взагалі рідкість.
Щоб якось це виправити на SB існують проекти взаємного читання, де автори читають твори один одного та пишуть на них відгуки. Точнісінько як у класика: "спасіння потопаючих - справа рук самих потопаючих!"
До одного з таких проектів я й пропоную вам приєднатися:
https://www.surgebook.com/nastya_bqnm/book/proekt-drugaya-storona-surgebook
А я вже побіг залишати заявку!
9
138
Скринька Пандори
Думки вголос
Бувають ситуації, коли якийсь дріб'язок, щось зовсім незначне й непримітне започатковує такі переміни в житті, що назад вже повернутись просто неможливо. Невеличкий камінчик, що покотився схилом гори, чи привідкрите віко скриньки Пандори (кому що подобається) запускають незворотні процеси. Вже ніколи не буде як колись.
Щось подібне трохи більше року тому трапилось і в моєму житті. Я теж із простої цікавості привідкрив свою скриньку... Якби ж я тоді знав!
А сталось ось що.
Бачивши, що моя донька ніяк не може вигадати сюжет для написання чергового фанфіка, вирішив їй допомогти - ну дріб'язок же! Все-одно не було чим зайнятись. От і потягнулась моя рука до тієї скриньки - добути одну-дві ідеї...
Леле-леле... Що тільки звідти не полізло! Просто перед моїми очима з нічого утворився новий світ, який швидко став розростатись у просторі та часі, охоплюючи все нові зоряні системи, фантастичні планети заселені дивовижними створіннями, обростаючи подіями початки яких губляться десь в непроглядних глибинах часу. Нізвідки з'явились підступні лиходії й славетні герої, різноманітні другорядні (на перший погляд) персонажі та сюжетні лінії, перемоги і поразки, легенди і таємниці... Світ зажив своїм власним життям, став занадто складним і великим, щоб можна було його просто згорнути й засунути назад до скриньки. Знаю, пробував!
Доводиться тепер як і Пандорі, не маючи спокою та недосипаючи, збирати те, що так необачно випустив. Аж поки все не визбираю, не впорядкую, не загорну в мереживо зі слів. І лиш тоді заспокоюсь. Хоча й розумію - як колись вже ніколи не буде.
3
93
Зовсім з розуму зійшов...
Думки вголос
Починаю потроху викладати свою першу книгу.
Історія розвивається, змінюється прямо в процесі написання, що для мене зовсім незвично. Я люблю мати чіткий план і розуміння від початку й до кінця.
А тут... З кожною главою щось змінюється, з'являються нові персонажі, образи, ідеї, що впливають на саму концепцію твору. Я одночасно й творець, що все задумав і спланував, і спостерігач, який не знає що ж станеться далі та чим все закінчиться... Отаке от роздвоєння особистості.
Книги
Всі
Вірші
Всі
Dream at dawn (переклад вірша "Сон на зорі")
Flame ignites in the morning sky,
In the sky, a flame of the early star.
Fills my heart with joy, fills my heart with joy,
In my heart, a joy so unusual, far.
Once again, you'll come as a glowing beam,
As a glowing beam, like a gentle stream.
I'll be lost in your soft and tender gaze,
Soft and tender gaze, in your gentle ways.
I whisper to you: "Like the cherry bloom,
Like the cherry bloom, you're a beauty bright."
Tell me what’s your name, what do they call you?
What do they call you, star that lights the night?
And in answer comes: "Don’t you ask my name,
Don’t you ask my name, don’t you ask my name.
Dreams are fleeting, but you remember me,
You remember me, you remember me."
Flame has blazed in the morning sky,
In the sky, the flame of the early star.
I will come, only you must recognize,
You recognize me, recognize my eyes.
Remember and you wait for me.
0
0
38
Shards of rainbow (переклад вірша "Сколки райдуги")
Night.
This a darkest night.
From the starry eyes tears to dripping drip.
Rain.
This a firener rain.
Spills around me shards of rainbow.
Night. Rain.
Shards of rainbow.
There,
Where the sky's great shrine,
Playing lullabies, organ hums divine.
Pain.
My forgotten pain,
Tearing heart in twain, freezing soul of mine.
There, pain,
My forgotten pain.
You.
Where to find but you?
Which worlds lead me through, which stars guide my way?
Dream.
You're my ancient dream,
My enchanting dream, starlight far away.
You - dream.
My enchanting dream.
Still,
Know you're not asleep.
Just like me, you keep, listening to stars.
Song.
We are bound by song,
Of the starry worlds, quiet tunes afar.
Just song,
We are bound by song.
Time,
That has called us close,
Will in sudden loss, tear in heart remain.
Night.
Only darkest night
Slips from starry eyes, in the rainbow's rain.
Time. Night.
Shards of rainbow rain.
0
0
39
На відстані
Розметала нас по світах
Буря люта вітрами сильними.
Ми стрічаємось лиш у снах,
Злу пітьму прориваєм мріями.
Я для тебе пишу вірші,
В візерунки думки сплітаю.
Сподівання та біль душі
У мереживі слів ховаю.
Б’юся мов би у клітці птах,
Не скоряюсь жорстокій істині —
Ми у різних живем світах,
нездоланні між нами відстані.
Та, блукаючи між людей,
Сподіваюсь — колись зустріну я
Ясний погляд твоїх очей,
Птахом в небо у них полину я.
Нескінченний Чумацький шлях
Ту жаданую мить не стримає.
Душі наші сплелись у снах,
Ми навік поєднались мріями.
Але доки ще йдуть дощі,
Небо крається громовицями
Я про тебе пишу вірші,
Я кохаю тебе на відстані.
3
1
237
