У відображені він побачив себе, в своєму колишньому тілі.
- Ура, вийшло. – Радісно вигукнув Тіммі підхопивши кота на руки пританцьовуючи. Кіт лише лизнув свого господаря. Він явно був радий поверненню в своє пухке тільце. Підійшовши до вікна Тім поглянув на сусідський будинок. Селлі стояв навпроти біля свого вікна у піжамі і потягувався. Тіммі помахав сусіду і Сел помахав у відповідь.
На кухні вже був готовий сніданок і мама з Еллі сиділи за столом.
- Доброго ранку, матусю. – Радісно привітався Тім і обійняв матір.
- Доброго ранку, любий.
- І тобі, люба сестричко доброго ранку. – Тім поцілував сестру в маківку і сів поруч. Оскар спостерігав за радісним господарем сидячи біля дверей.
- Оскар, іди до мене. – Тім узяв кота на руки і пригостив беконом зі своєї тарілки.
Мама лиш здивовано дивилась на щасливого сина:
- Ну, які плани на сьогодні? Ми з Еллі їдемо до зоопарку.
- Зоопарк, ура! – зраділа Елл.
- А ми з Оскаром заглянемо до Селлі і дідуся Френка. – Тім підморгнув коту, знаючи що той його зрозумів.
- Це добре. Я можу спекти пиріг, візьмеш його з собою.
- Це чудова думка, спеки чорничний.
***
Взявши пиріг Тім та Оскар пішли до сусідів. Зустрів їх дідусь Френк.
- Доброго ранку, дідусь Френк. Оскар скучив за Селлі і ми вирішили привітатись. Ми взяли з собою чорничний пиріг, який Сел полюбляє.
- Дуже добре що зайшли. Секрет про пиріг тобі Оскар розповів? – підморгнув дідусь посміхаючись. – Проходьте.
Френк провів гостей до будинку.
- Дідусь, хто до нас завітав? – Спитав Селлі входячи до вітальні.
- Доброго ранку,Селлі. – Посміхаючись привітався Тім. – Мама спекла пиріг і ми з Оскаром вирішили пригостити вас.
- Чорничний, як ти любиш. – додав дідусь.
- Насправді? Чудово.
- Поки я заварю чай і напою кота молоком, ти можеш показати гостю свою кімнату.
- Добре, ходімо. – Селлі здивувався появі сусіда, бо вони раніше зовсім не спілкувались, але не виказав свого подиву.
Увійшовши до кімнати Тім знову здивувався побаченому. Йому так подобались різноманітні макети і плакати на стінах.
- О, ти вже зібрав мамин макет? – Промовив Тім забувши, що в людській подобі він тут вперше.
- А звідки ти це знаєш? – здивувався Сел?
- Та я не знаю, лише припустив. В тебе їх багато, хтось же тобі їх дарує?! – Спробував викрутитись Тіммі.
- Так, ти правий, це подарунок від мами. Може ти хочеш допомогти мені обклеїти його наліпками і вибрати місце, куди його слід підвісити?
- Із задоволенням! – зрадів Тім.