ЧВ

Маша 

Я стою на зупинці місцевого транспорту. Остання маршрутка відійшла ще пів години тому, але я не засмучена. Я на роботі. Та якби ви мене зараз побачили, то і не подумали б, чим саме я займаюся. Біла блузка та сірий костюм двійка — піджак і спідниця міді з розрізом ззаду, чорні балетки. Я використовую мінімум макіяжу, тому тільки червона помада на моїх губах і трохи туші, а довершує образ такого собі офісного стажера тугий пучок на голові. Мені не дуже подобаються спідниці, зачіска і балетки. В буденному житті я обираю кеди. Але зараз я на роботі і мій вигляд має значення. По-перше, це додає мені віку, що тільки на руку. По-друге, так легше ухопити клієнта. Моє місто не найменше, але і не велике, тому за зовнішнім виглядом легко зрозуміти, чим саме я заробляю, а робити це відкрито, як інші жінки, що стоять біля дороги по в’їзді в місто я не можу. Не через те, що це не законно. Якраз міліція отримує від дівчат відкати, тому і закриває очі, але всеж певні рамки має. І якби хтось із доблесних захисників порядку побачив мій паспорт, то в мене б точно були проблеми. Бо мені шістнадцять, а ця робота мені потрібна. Тому я намагаюся не афішуватися. Все відбувається по чіткій схемі: я стою на зупинці і роблю вигляд, що запізнилася на маршрутку; деякі водії самі зупиняються і пропонують підвести, деяких зупиняю рукою. Дехто вже постійний, а тому я просто чекаю його на цьому місці в домовлений час. Всі вони не здогадуються про мій вік. В такому одязі і завдяки помаді я виглядаю старшою. 

Коли я вирішила цим займатися, то поставила перед собою чітке правило: одна ніч - один клієнт. Я працюю приблизно рік і якщо в зимку через заняття в школі це складно, то влітку був мій зірковий час. В тиждень в мене приблизно три клієнта. І не багато, і не мало. Чи страшно мені сідати у незнайомі автомобілі до незнайомих чоловіків? Я відповім так: мене можуть вбити, я читала про такі випадки, але якщо я не буду працювати, то все рівно закінчу швидкою смертю від голоду десь на вулиці. Обидві перспективи мені не здаються метою мрій, тому я намагаюся не думати про найгірше. Просто продовжую це робити і заробляти потрібні мені гроші.

Я стою вже доволі довго, але поки що ніхто не зупинився і я починаю потроху мерзнути. На дворі кінець серпня. І пізній прохолодний вечір.

Бачу як один автомобіль сповільнює рух біля зупинки. Нарешті є клієнт, я навідь рада, бо вже порядком змерзла і хочу поспати.

Роман Сергійович

Сьогоднішній день можна вважати довершеним. У тебе день народження. Ти отримав хороший подарунок від батька – частину з його п’ятнадцяти  відсотків акцій. Може здатися не надто дорогим подоранком. Але взагалі-то це стабільний дохід і хороша фінансова подушка.  Ти довго збирав гроші та, додавши батьківський внесок, нарешті купив ідеальне авто. Точніше повністю закрив розстрочку. Audi Q7 2008 року, нова, з салону. Машина вийшла минулого року на прикінці осені і ще тоді запала в душу. Здається це кохання з першого погляду. Чудова дівчинка. Ластівка просто. 

Ти ще не встиг як слід відсвяткувати. Спочатку був тихий обід з батьками. Пізніше ти їздив обирати квартиру. До цього ти жив в непоганій, навідь хорошій, комфортній, але арендованій. Тепер майже визначився з уже своєю. Хіба не ідеально? Стабільне життя з усіма зручностями. Мабудь ти один з небагатьох, кому дійсно пощастило. Просто пощастило народитися в своїй родині. Жити спокійним, розміреним життям: садочок; школа, інститут, бакалавр. Хобі, яке приносить задоволення. Відносно непогана робота. А тепер ще і можливість кардинально змінити професію і піти в абсолютно новому для себе напрямку. Особистий розвиток. Здається, Рома, у тебе ідеальне життя.  

По радіо грає незатійлива пісня Гайтани «Самотня босса» і ти навідь трохи рухаєшся під ритм. Хоча попса точно не про тебе, але сьогодні можна і це. Може варто забути всі рамки та межі і відірватися на повну? Тридцять два буває раз у житті!

Вечори ти проводиш за книгами і келихом червоного вина. Можливо зателефонувати Сергію та піти в нічний клуб? Він точно вміє проводити час на славу. Ще зі студентських років ви друзі. От тільки закінчивши університет ти одразу пішов працювати за професією. Сергій пішов шукати себе. І здається знайшов. Він відкрив перший в нашому місті магазин з товарами 18+ і тепер непогано заробляє та живе в своє задоволення. Постійно пропонує спробувати тобі свії товари, тому в тебе завжди то в сумці, то в кишенях можна знайти презервативи на будь який смак, лубриканти з будь яким смаком і різні тематични дрібниці, хоча в його крамницю втіх ти ще жодного разу не заходив. Нагоди скористуватися поки теж не мав. Не те щоб не хотів, але і спеціально не шукав інтрижки. Ти віриш у кохання і шукаєш саме його. Сергій каже, що ти перечитав романів і реальність далека від книжок. Реальність, за його словами, це життя, в якому є багато спокус, і ними варто користуватися, щоб те саме життя відчувати на повну. Інакше ти помреш незайманою квіткою. Ти не знаєш з чого він вирішив, що ти незайманий. Він знав твоїх колишніх дівчат з університету і те, що ти не ханжа. Просто поки ти не зустрів свою споріднену душу. Сергій каже не паритися і знайти хороше тіло, щоб з ним вечорами споріднюватися. Інакше недовго до імпотенції. Цікаво, окрім сексу його ще щось хвилює?

Твої батьки теж від часу до часу підшукують «ідеальних наречених». Мріють про онуків. Ти ходив декілька разів на побачення по умовлянню матері. Жінки були дійсно гарні: манери, розум і вміння підтримати бесіду. Але в жодну ти не закохався. Тим паче і вони не надто хотіли відповідати почуттями на нав’язані батьками стосунки.

Учора мати запросила тебе до театру, сказавши, що тебе чекає хороша компанія. І ти дійсно надіявся провести вечір у колі поціновувачів мистетства, а опинився на справжньому сватанні тебе самого. Одна зі скрипачок, здається Христина, донька колеги твоєї матері з інституту. Справжній ідеал у очах мами. Виявилося, що ти ідеал в очах батьків Христини і вас просто звели знайомитися, як собачок дорогої породи на случку. Ти потер скроню.

Але сьогодні це не важливо. Сьогодні ти в піднесеному настрої, сам не розуміючи чому. Хороше передчуття. Легке схвилювання. Можливо це досі емоції від купівлі авто. А може щось інше.

Ти їдеш не швидко, тому помічаєш на зупинці одинокий селует, здається це дівчина. Вже пізно і громадський транспорт завершив роботу. Можливо вона когось очікує. А можливо варто зупинитися і запропонувати підвезти.

Ти призупиняєш авто, опускаєш скло. Зустрічаєшся поглядом з дівчиною. Він викликає легку збентеженість. Очі виразні, хоч і темно, та на них не можливо не звернути увагу. Вона дивиться тобі просто в очі і запитує, чи може сісти. Ти киваєш головою на знак дозволу. Трепіт в середині збільшується, коли вона сідає поряд. Ти відчуваєш суміш свіжого повітря і тонкий аромат білого цвіту. Пахне, наче дорогий парфум – прозорий і чистий. Ви починаєте потроху їхати і краєм ока ти кидаєш погляд на дівчину. Сірий костюм, не дорогий, але їй пасує, - підкреслює тонку талію; червона помада їй не личить, і зіпсує поцілунок. Ти мотнув головою, відганяючи зайві думки. Симпатична. Але справа не у зовнішності. Здається вона тобі просто сподобалася. Точніше, зацікавила.

- Куди тебе підвести? – зазвичай ти звертаєшся на «Ви» до не знайомої людини, але «ти» саме виривається, воно і не дивно, після цієї фантазії. Вона називає потрібний їй бульвар і ти злегка посміхаєшся. Тобі подобається голос дівчини.

- Як тебе звати?

- Марія.

- Дуже приємно, мене Роман. Ти їдеш з роботи?

- Правильніше сказати, я їду На роботу.

- Вибач за мою безтактність, та скільки тобі років? Просто вже пізно, ким ти працюєш, що о такій порі повертаєшся з роботи?

- Молодо виглядаю, мені всі це кажуть. Та вже давно за двадцять. Я працюю в сфері товарно-грошових відносин. Але насправді я не поспішаю. Можна сказати, вже на місці. Але мені нічим розрахуватися.

– Не хвилюйся, це пусте, – посміхаєшся ти.

- Проте я хочу тобі віддячити, – протяжно відповідає дівчина, – моя вдячність дуже глибока, – на словосполученні «дуже глибока» вона робить акцент. Аааааа.. Так. Стоп.

Маша

Сівши в автомобіль, я не очікувала побачити настільки гарного чоловіка. Ще і явно дорога машина, а отже він точно має гроші. Це плюс, можна підняти прайс, тому що гроші самі себе не зароблять, а зібрати потрібно ще певну суму. Пахне новим салоном, трохи табаком і, дуже тонко, сандалом. Я колись заходила в дорогий магазин парфумів, хотіла відчути себе причетною до цього світу краси і догляду. І одні, з чоловічого відділу, мені сподобалися. В них теж були ноти сандалу. Так, власне, я і дізналася про таку складову у чоловічих ароматах. Тепер усюди намагаюся знайти той запах, щоб отримати, як то кажуть у вищому суспільстві, естетичну насолоду. А тут, у салоні авто, такий несподіваний, приємний бонус. Навідь якщо далі все складеться не надто «романтично», то хоч від аромату покайфую.

Чоловік дуже гарно одягнений. Я звертаю увагу на дорогий годинник; одяг випрасований і якісний. Темного кольору сорочка, шкіряний ремінь і класичні брюки. На задньому сидіння чоловіча сумка і светр. І дуже дорогий телефон. Здається VERTU. Тепер я точно впевнена – якщо він погодиться на мою авантюру, то мені не буде соромно підвищувати ціну. Такі чоловіки явно мають хороші манери, смак, і життя. Моє життя бажає кращого. Але не час лити сльози по тому, чого немає. Час діяти. Чоловік дуже вічливий і явно не розуміє натяків, тому доводиться майже прямо казати, що я йому пропоную. Вперше в житті мені здається, що я когось вламую на секс. Якийсь час він роздумує, явно звішуючі всі «за» та «проти», і, блін, яка гарна посмішка. Я реально починаю хотіти провести з ним час. Зазвичай клієнти швидкі, або занадто довгі і я майже нічого приємного не відчуваю. Робота є робота, подобається вона мені чи ні, за неї платять, але сьогодні я вперше відчула бажання. Він знову посміхається і запитує скільки заплатити? Зазвичай прайс такий – п’ятсот мінет і тисячу за секс, але зараз явно можна і загнути, тому кажу, що тисяча мінет і дві п’ятсот за секс. На випадок, якщо він почне торгуватися уточнюю, що це остаточна ціна і на менше я не погоджуюся. Чоловік знову ледь посміхається. Дуже довго щось обдумує. Та не парся, погоджуйся. Пропозиція вигідна.

- Я і не збирався торгуватися. Скажи краще, куди мені їхати, не серед дороги цим займатися.

Дійсно не серед дороги. Я згадую, що недалеко є хороше місце, з клієнтами я працюєш просто в темних дворах, або, іноді, в дешевому готелі, але цього разу можна і романтику створити, тому пропоную поїхати до річки, яка недалеко від нас, звідти місто виглядає дуже гарним. Біля пляжу невеликий ліс. Там можна зупинити автомобіль і його ніхто не помітить.

Ми підїзжаємо до призначеного місця і машина зупиняється. Я не проти почати першою.

Роман Сергійович

Аааа.. Стоп. Вона натякала на близькість. То виходить, що робота в сфері товарно грошових відносин це, на її думку, продаж сексуальних послуг. Цікаво. Але тобі не хочеться засуджувати. З економіки пам’ятаєш просте правило. Запит народжує пропозицію. Тому вже точно не тобі засуджувати жінок, які надають ці послуги тим, хто має на них попит. В крайньому випадку не її. Зараз вона запропонувала близькість. Дві хвилини тому ти не дозволяв собі уявити поцілунок, а тепер так швидко мова зайшла про інтим. Чи варто так одразу? Авжеж ні. Ти не підеш на це з малознайомою людиною. Але трохи шалена думка проходить по нейронним зв’язкам твого мозку. Здається, ти сам хотів відірватися на повну, щоб це в твоєму розумінні не означало. Вперше думка так швидко зібралася матеріалізуватись. Вона тобі дійсно симпатична і все ще цікава. А що, якщо дещо всеж спробувати? Ти посміхаєшся власним думкам і погоджуєшся. Що вона там казала про гроші? Мінет значить тисячу, а що, якщо послугу виконаєш ти? Така пропозиція в прайс не входить?

Ви приїзжаєте в місце, куди вона сказала і дійсно вид на місто відкривається чаруючий. Гарне місце, раніше ти тут не був. Маша запитує, з чого ти хочеш почати. Ти хочеш її поцілувати, але вона відвертається. Каже, що можеш робити все що завгодно, але не поцілунок.

Як скажеш. Ти просиш відвести її сидіння назад. Виходиш з машини і переходиш на її сторону. Тепер ти навпроти неї. Ох вже ті очі. Що там кажуть? Дзеркало душі? Такий серйозний погляд ховається за награною байдужістю і зверхністю до тебе. Дізнатися б, що насправді за тими очима.

Зараз ти на колінах перед нею. Тобі хочеться пожартувати, але це буде зайвим. І з почуттям гумору у тебе не дуже. Ще з’являються сумніви, а може полишити? Не варто, дурна ідея. Але якщо дивитися на ситуацію за сторони дівчини, то виходить, що ти її відірвав від роботи і потенційних клієнтів. Забрав її час.

Близькість поглядів відводить сумніви на другий план. За мовчанням слідує твій порив, поки що тобі не зрозумілий, до поцілунку. Але Марія не дозволяє. Каже, що можеш робити що завгодно. Але не поцілунки. Що ж.

Ти ґудзик за ґудзиком розтібаєш її піджак. Приспускаєш його на плечах. Не дозволяєш їй взяти ініціативу до своїх рук. Далі ґудзики блузи. Теж повільно. Бюстгальтер на ній доволі простий. Без візерунків чи прозорості, які тобі так подобаються у жіночій білизні. Відводиш тонку тканину до низу. Акуратні груди, які починаєш пестити однією рукою, поки кінчиками пальців другої водиш по шкірі її живота, вкриваються мурахами. Сам не знаєш, які бісі зявяляються в твоїй голові, та бажання влаштувати їй солодку муку не покидає тебе. Доріжкою з ніжних поцілунків опускаєшся до низу живота. Просиш підкорити спідницю. Повільно гладиш її ноги і стегна. Акуратно роздвигаєш їх. Потім поверх тканини трусиків. Коли відчуваєш вологу через тканину, просиш зняти їх. Ще трохи дражниш легкими поцілунками до збудженого тіла, а потім починаєш повільні рухи язиком. Акуратно, не поспішаючи. По колу від чутливого клітора. Тоді вище від нього, але не торкаючись його самого. Кінчиком язика акуратно опускаєшся до входу. Ледь водиш язика і відчутно робиш колові рухи. З її вус зривається щось схоже на стогін чи мурчання. А руками вона вже давно зім’яла краї блузи. Знову повертаєшся до клітора. Тепер вже відчутними рухами пестиш його і швидко добиваєшся бажаного. Її дихання пришвидшується, а потім один протяжний видих. М’язи скорочуються і вона трохи характерно рухає стегнами. Спокуса взяти її з’являється і на мить затуманює тверезість думок. Так. В тебе вже давно стоїть. І потреба фізичної розрядки нікуди не поспішає. Але ти твердо сказав собі ні. Користуватися її послугами ти не бажаєш. Щоб зменшити або прибрати взагалі таку сферу послуг, варто працювати над прибиранням попиту. А це можливо, якщо почати з себе. Ти чудово розумієш, що таку систему одна твоя дія не змінить і закоренілі устої суспільства теж нікуди не подіти. Жінок будуть осуджувати, поки на чоловіків, які користуються цими послугами, закриті очі. Та свої думки ти лишиш при собі. Точно вже не з дівчиною ними ділитися.

- А ця послуга входить у твій прайс? Яка ціна? – вона вже одяглася, а ти повернувся на своє місце. Твоя рука на її колінах. Вона на твоєму плечі. Здається, що все так правильно і так має бути і надалі. Ти ще продовжиш знайомство і це ваша не остання зустріч. Ну хочаб розраховуєш на це.

- Ти перший, хто таку послугу запровадив, тому я навідь не знаааю.

Ви скажете, що якщо я гроші плачу, то і робити можу, що хочу. А я скажу: «ідіть до дідька». Я не купую її. Я плачу за її послуги. І за ії час. Свою вигоду я отримав і час теж використав так, як сам того забажав, тому і заплачу стільки, скільки буду вважати потрібним.

– Не знаю, чи варто про це говорити, але я.. ну в мене був оргазм. Хочу, що б ти знав.

- Я і так знав. Інакше б який сенс було починати, – насправді у цьому був сенс. Хотів показати, що є чоловіки, яких не тільки власні інтереси цікавлять. Показати таким ось чином. Так би мовити, відстояв честь чоловічу. Аж смішно.

Ти дістав гаманець. Там була ще частина грошей з накопичень на авто. Трохи залишилося. Взяв скільки треба було купюр і поклав їх до бюстгальтеру дівчини. Трохи зухвало. Але це одночасно і заводило і нагадувало, хто ви один одному. Щоб в хмарках рожевих не літати. Бо вона ж тобі нічого не винна. Але все ж..

- Тут компенсація за весь наступний час, який я планую забрати в тебе. Обіцяй, що сьогодні більше не будеш з іншими. І завтра.

- Я і так не збиралася. Якої ти про мене думки?

- Не знаю. Ми мало знайомі, тому важко скласти думку.

- Я не збираюся спати з усіма підряд. Ти закінчив своє збочення? Продовжувати не збираєшся? Тоді мені час. Бувай, прощай, арівідерчі, гудбай, чао!

Дівчина швидко остаточно привела себе до ладу і вже виходила з авто.

— Ми можемо зустрітися ще раз? – на останок запитав.

Маша

Вперше я отримала оргазм з клієнтом. Чоловіки вважають, що розмір грає важливу роль і саме він впливає на жіноче задоволення, але якщо він занадто довгий, а партнер не дуже обережний, то я відчуваю дискомфорт, а іноді біль. Інші вважають, що чим швидше рухи, тим дівчині краще, але швидкість і інтенсивність, це різні поняття. Тому зазвичай я просто чекаю, щоб він швидше закінчив та імітую задоволення. І я ще жодного разу не кінчала. До тепер. Ще й без сексу як такого. Ну і що то було, мені хтось скаже. Як це розуміти? Після такого навідь гроші не хотілося брати.

Ми просто сиділи в обіймах. Чоловік запускав пальці у моє волосся, гладив голову. Цей момент не хотілося закінчувати.

Але довелося. Розмова про гроші нагадала, що і до чого. А потім моя імпульсивність і я вже ледь не вийшла з авто. От реально, він думає, що я піду знову на зупинку і ще буду чекати на інших?Фу.

- Ми можемо зустрітися ще раз? – запитує чоловік і я не знаю, чи варто. Він мені сподобався, а почуття і робота не мають нічого спільного, тому краще залишити цю ніч в невеликій колекції приємних спогадів і більше не плести надії про світлі почуття, які явно мені не світять. Точно не з таким, як він. Тим паче ще не зрозуміло, які в нього там в голові чорти танцюють і що це взагалі блін було? Я до такого не звикла, тому злюсь. Сама не знаю чого. На всякий випадок. Я в останнє окидую його поглядом. Гучніше, ніж треба зачиняю двері. Але, трохи подумавши, знову відчиняю.

–  Від життя можно очікувати чого завгодно, тому можливо ще побачимося. 

– Хоче, я підвезу тебе?

– Не треба, я хочу прогулятися нічним містом, тим паче мені недалеко.

Помахала у слід від’їзжаючого авто, сама не знаю чого. Дочекалася, коли зникне з поля зору. Дістала перерахувати гроші. Скільки? Реально п’ять тисяч? Якщо зустріну його ще раз, то точно не буду соромитися підіймати прайс. І хто так робить взагалі? От бовдур. Симпатичний та бовдур. 

Годинник пробив опівніч. Казковий бал скінчився і Попелюшка знову стала собою. Вона не втрачала туфельку.

Стало  не приємно від думки, що вона могла повірити, наче в нього в очах бачила інтерес. Тому краще було закурити. Купила по дорозі додому в цілодобовому кіоску. Сомообман і мрії – найгірші супровідники, яких Марія ненавиділа.

_________________________________________

/Від автора – зараз розкажу цікавий факт, який я не наважилася написати, хоча витратила купу часу на роздуми. І який вам точно нідочого. Ну я попередила, що прочитавши це, ви тільки витратите час😹. Ви ще тут? Тоді слухайте :

Взагалі батько Романа Сергійовича мав 15% акцій зі 100%. Я хотіла, щоб він подарував 5% сину. Але-але-але. 😹😹😹 Зараз поясню, чому мені так смішно. Батько в молодості з другом цікавим і нікому невідомим (бо він ніколи не розказував про це) способом отримав певну суму грошей. Вклав їх у спільну справу з другом. Але усім займався восновному друг.  Батько героя тільки додав потрібну тому суму. Від того часу став акціонером. Компанія стала не останньою на ринку і скоро акції виросли, тобто і дохід. І з того часу приблизно на протязі років 25 родина володіє 15% акцій. Це дуже хороший дохід. Давайте не задумуватися про можливу суму.   Просто сума нормального достатку. І от він вирішує чогось щоб син мав власний відсоток. Хоча вони і так забезпечені і це все просто нікому не потрібні деталі. Але ось так. Вирішує подарувати на день народження 5% акцій. Бо син не надто любить брати гроші батька, а воліє у своєму вже дорослому віці самостійно себе забезпечувати та реалізуватися. Та тато всеж обхідним шляхом вручає ці нещасні 5%. Чому я написала, що він подарував просто частину з 15%? Бо я просто настільки заплуталася і заплутала друзів коли намагалася розібратися, як пояснити, що 5% іде не з 15% батькових, а 5% з усіх 100%. Тобто сума, яку відстьобнув тато, дорівнювала 5% з усіх 100%. А не 5% з 15%. Бо це 0,75 і тато тупо пранкер і жлоб вийшов би. На цю несенітницю, яка взагалі немає відношення до основного сюжету я витратила дві години. Спасибі. Будь-ласка. 

Ну ось, тепер ви знаєте, що автор - душніла./