Частина перша. Повідомлення від учителя.
Частина друга. Ужастік.
Частина третя. Від імені Кейт.
Частина четверта. Неділя
Частина п'ята. Ех ну поїхали.
Частина шоста. Що? Уже приїхали?
Частина сьома. Ранок у таборі.
Частина восьма. Гра!
Частина дев'ята. Гра 2.
Частина десята. Є тільки ми двоє...
Частина одинадцята. Підготовка у похід.
Частина дев'ята. Гра 2.
...— А може й і не цілувалась!
— Вав ніжданчік. Хоча я не сильно здивований.
— Ой тільки не треба зразу малявкую обзивати!
— Ну тоді я буду першим.
— Мічтай!
— Ну ми це зараз побачимо!
— Ну давай.

Ден крутанув і бутилочка зупинилась наааааааа.......
Рея.
Цю виставу на телефон начала знімати Аманда але Ден поцілував свого кулака вдарився кулаком до кулака Рея і тоді Рей поцілував свого кулака.

—Еее. Так не чесно! – заретувала Кейт.
— А що нам в губи цілуватись ?
— Вообще то так!
— Я не буду цілувати пацана в губи!
— Мені все одно є правила і їх треба виконувати.
— А я піду проти правил, як там кажуть правила створені для того щоб порушувати їх. – усміхнувся Ден.
— Неправі що так кажуть правила потрібно виконувати для того вони і створені по-іншому створиться переполох. – твердо заявила Кейт.
— Але я не педик вам щоб цілувати людину моєї статті. Єдину людину яка є серед нас я поцілую тільки тебе Кейт.
— А Аманду чому не поцілуєш?
— У неї є хлопець.
— У мене теж є хлопець.
— Хто він ?!
— Ден чого ти її слухаєш нема в неї ніякого хлопця!
— Яка тобі різниця є у мене хлопець, чи нема.
— Може ми продовжимо гру!
— ЗАМОВКНИ РЕЙ !!! – крикнули Ден та Кейт.
— Добре, добре чого відразу ж кричати.
— А давайте продовжемо гру, але ти цілуєш Рея в губи!
— Ніколи!
— Тоді усім дякую я спати...
— Ну добре я поцілую Рея в губи!
— Е я п.. п.. проти!
— Пізно Рей, якщо Ден тебе не поцілує то Кейт його вб'є. – зітхнув сказала Аманда.

Ден все ж поцілвав бідного Рея, і вони продовжили гру як Ден, Рей та Аманда не крутили но на Кейт бутилочка не зупинялась.

— Чуєте народ я до себе всім надобраніч.
— Надобраніч. – хором відповіли Аманда та Рей.

Тільки Кей хотіла виходити її зупинив голос Дена.

— Зачекай Кей!

Вона обернулася.

— Я з тобою!
— Добре.
— Надобраніч!

Разом вони пішли до свого горе будиночка.
© Аліна ,
книга «Незабутні канікули».
Частина десята. Є тільки ми двоє...
Коментарі