Зустріч
-Привіт- привіталася вона. -Привіт- він відповів їй. Стоять один на проти одного, зблизька. Щоб обійняти, руки він розвів. І обнялись. Так міцно, щиро. І так зігріло душу й тіло. Чи то від щастя, що зустрілись, Чи то від того, що не бачились давно. Випили по кружці кави. Про минуле все згадали... Говорили не вгамовно. Дивились у очі довго-довго. - Як дружина, діти? Ти вже кохаєш? Адже на фото- щасливі разом. - Ні. Не зміг. Ти ж знаєш... Одну любив, а дружину поважаю. - А ти? Кохаєш чоловіка? - Так. Звичайно. І кохатиму його до віку. Він видихнув повітря безнадійно. - Ти ТУТ у мене, пам'ятай.- Він показав у область серця. - Щасти тобі і прощавай. Посмішка зійшла з його обличчя. І знову розійшлись дороги. І кожен думав про своє. Та все ж побачились і добре. Ніяк їх доля не залишить, не мине.
2022-10-06 08:14:21
8
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2306
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2225