Зустріч
-Привіт- привіталася вона. -Привіт- він відповів їй. Стоять один на проти одного, зблизька. Щоб обійняти, руки він розвів. І обнялись. Так міцно, щиро. І так зігріло душу й тіло. Чи то від щастя, що зустрілись, Чи то від того, що не бачились давно. Випили по кружці кави. Про минуле все згадали... Говорили не вгамовно. Дивились у очі довго-довго. - Як дружина, діти? Ти вже кохаєш? Адже на фото- щасливі разом. - Ні. Не зміг. Ти ж знаєш... Одну любив, а дружину поважаю. - А ти? Кохаєш чоловіка? - Так. Звичайно. І кохатиму його до віку. Він видихнув повітря безнадійно. - Ти ТУТ у мене, пам'ятай.- Він показав у область серця. - Щасти тобі і прощавай. Посмішка зійшла з його обличчя. І знову розійшлись дороги. І кожен думав про своє. Та все ж побачились і добре. Ніяк їх доля не залишить, не мине.
2022-10-06 08:14:21
8
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2335
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3027