Зустріч
-Привіт- привіталася вона. -Привіт- він відповів їй. Стоять один на проти одного, зблизька. Щоб обійняти, руки він розвів. І обнялись. Так міцно, щиро. І так зігріло душу й тіло. Чи то від щастя, що зустрілись, Чи то від того, що не бачились давно. Випили по кружці кави. Про минуле все згадали... Говорили не вгамовно. Дивились у очі довго-довго. - Як дружина, діти? Ти вже кохаєш? Адже на фото- щасливі разом. - Ні. Не зміг. Ти ж знаєш... Одну любив, а дружину поважаю. - А ти? Кохаєш чоловіка? - Так. Звичайно. І кохатиму його до віку. Він видихнув повітря безнадійно. - Ти ТУТ у мене, пам'ятай.- Він показав у область серця. - Щасти тобі і прощавай. Посмішка зійшла з його обличчя. І знову розійшлись дороги. І кожен думав про своє. Та все ж побачились і добре. Ніяк їх доля не залишить, не мине.
2022-10-06 08:14:21
8
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3015
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4198