Зустріч
-Привіт- привіталася вона. -Привіт- він відповів їй. Стоять один на проти одного, зблизька. Щоб обійняти, руки він розвів. І обнялись. Так міцно, щиро. І так зігріло душу й тіло. Чи то від щастя, що зустрілись, Чи то від того, що не бачились давно. Випили по кружці кави. Про минуле все згадали... Говорили не вгамовно. Дивились у очі довго-довго. - Як дружина, діти? Ти вже кохаєш? Адже на фото- щасливі разом. - Ні. Не зміг. Ти ж знаєш... Одну любив, а дружину поважаю. - А ти? Кохаєш чоловіка? - Так. Звичайно. І кохатиму його до віку. Він видихнув повітря безнадійно. - Ти ТУТ у мене, пам'ятай.- Він показав у область серця. - Щасти тобі і прощавай. Посмішка зійшла з його обличчя. І знову розійшлись дороги. І кожен думав про своє. Та все ж побачились і добре. Ніяк їх доля не залишить, не мине.
2022-10-06 08:14:21
8
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8987
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1251