Микола Мотрюк
2024-04-25 12:31:59
Новини, Особисте
Знову пісенька.
https://drive.google.com/file/d/1grVJgQIHoJu2wU5tC8Qmj4IfUYdEgR27/view?usp=drivesdk
Перемога
У серці вогонь, тече у жилах давніх предків сила,
В очах пожежа, вир нестримний, течія.
Ворожих скронь не полічити, скільки смерть скосила.
Відтята ведмежа лапа, зорана рілля...
Здіймається стрімка терниста ввись крута дорога,
Її вершина - перемога.
Це перемога, жде перемога.
У обладунках міцно держить стрій небесне військо,
А на чолі в вогненнім блиску Михаїл.
Людська плоть в шлунках звірів зве про помсту, серце стислось,
Ждуть кораблі на Стіксі, пекло - їх уділ.
За друзів, рідних ми стоятимемо до загину,
За нашу вільну Україну.
Згинь навічно клятий враже, у кромішній тьмі волай,
Гори в невгасному вогні, дотла згорай!
І запанує мир жаданий, вернуть хлопці з бою,
Заплаче мати, батько сина обійме.
Навіки слава Україні, і тобі, герою!
Над ланом пшениці сонце яснеє зійде.
Сонце зійде, сонце зійде.