Блог
Всі
Думки вголос
Знайшов свої перші вірші (ті, котрі написав ще під час проходження строкової служби), а думав, що безповоротно їх знищив (вони мені не подобалися), і я вирішив один з них переробити...
Спочивайте в мирі, браття...
https://www.surgebook.com/m_reveur/poem/3jrisuh
3
297
Книги
Всі
Вірші
Всі
***
Колишуть тюльпани кривавим цвітом,
А вчора ще навіженіла зима,
І сипала люто колючим снігом,
Коли ти промовив: "Мені вже пора..."
Я ждала тебе гарячим літом,
Та стежка твоя бур'яном заросла.
І впала туга важким гранітом,
З оскалом диявольським серце стиска,
Й тяжіє над прірвою гострим піком...
Зі смутком до мене прийшла й сивина...
Знов спогади гірко-солоним гнітом
Продавлюють голову... Й днесь вирина,
Як шля́хом ділилися теплим хлібом,
Навколо нас навіженіла зима,
І сипала люто колючим снігом,
Ти стиха промовив: "Мені вже пора..."
--------------------------------
Дружинам полеглих побратимів
5
1
22
***
Не закривайте мене у стінах,
Не хочу бути у них похованим,
Скніти в сирих, кам'яних глибинах,
І бути, як більшість — німим, затаврованим...
Спиню навалу чортів одурілих,
Відведений час щоб не був змарнованим.
Ріднуть ряди відважних, смілих,
Залишаться в пам'яті закарбовані
Сріблом святим на сторíнках вічних,
Очищеним, сім разів перетопленим.
Поле пшеничне в ворожих мінах,
Та світ почувається лиш стурбованим...
Битви минулого на картинах
Жахають хаосом реставрованим.
Нас розривають на частини...
Скільки ще буде борців тернованих?!
Сильнії світу ідуть по спинах,
Збираючи вбитих, замордованих...
Книги кричать вогнем в камінах,
Горлають історії словом друкованим:
Поневіряємось в поколіннях,
Гордуємо Скарбом, нам подарованим.
Сила в духовних перемінах,
Щоб нарід міцнів, і був згуртованим,
Не плазував на своїх колінах,
Був вольним, мов вітер, в бою загартованим.
Не замуруєш його у стінах:
Козацький дух бути не може похованим.
Мудрість народу у серця глибинах,
Ніколи не бути йому затаврованим!
------------------------------------------------
Полоненим воїнам
5
0
34
Мені колишньому
Не ймú віри шквальним, раптовим і змінним вітрам,
Бо станеш кружлять мов дощами обпалене листя,
Метатись, і битись об землю, мов мотлох і хлам —
В полову обернешся, і остаточно здасися...
Глибокий назавжди залишиться болісний шрам:
Ви вирвали душу із м'ясом, і в неї вп'ялися...
Залишили б гордість захланним, лукавим панам,
Яким срібло-злато й хвала важливіш благочестя.
У фільмах одвіт не знайти, не дивися дорам:
Одна із красивих порад призведе до нещастя...
Ти серцю довірся, і не віддавайся гріхам —
Страждать не прийдеться, й у горі ламати зап'ястя.
Люби не вагаючись, й не довіряй злим вітрам,
Й не станеш кружлять, мов дощами обпалене листя...
6
2
55
