Блог
Всі
Новини, Думки вголос, Особисте
Операція пройшла успішно. Дуже дякую всім київським лікарям, волонтерам, і всім небайдужим!
Слава Отцю і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
5
105
Новини, Особисте
Продовую ліуватися після поранення. Зараз проходжу лікування в Київській ОКЛ, де мені купили титанові імпланти волонтери з благолійного проєкту "Лікарі для героїв", і скоро мене прооперують...
P.S. Тут уперше написав вірш на замовлення (раніше такого ніколи не робив).
https://www.surgebook.com/m_reveur/poem/triolet-51
3
83
Книги
Всі
Вірші
Всі
Тріолет 51
Мов лілія сред озер,
Та норов — дика орхідея...
Про тебе міф писав Гомер,
Мов лілія сред озер,
Побачив хто, — і вмить завмер,
У царство канувши Морфея.
Ти — лілія серед озер,
Та норов — дика орхідея.
Квітучий засліпила сквер,
Осяяна уся алея,
І зачарований Дністер...
Квітучий засліпила сквер.
Для всіх — звичайний волонтер,
А для військових — справжня фея.
Мов лілія сред озер,
Та норов — дика орхідея...
--------------------------
Волонтерці Валентині
6
0
85
***
Колишуть тюльпани кривавим цвітом,
А вчора ще навіженіла зима,
І сипала люто колючим снігом,
Коли ти промовив: "Мені вже пора..."
Я ждала тебе гарячим літом,
Та стежка твоя бур'яном заросла.
І впала туга важким гранітом,
З оскалом диявольським серце стиска,
Й тяжіє над прірвою гострим піком...
Зі смутком до мене прийшла й сивина...
Знов спогади гірко-солоним гнітом
Продавлюють голову... Й днесь вирина,
Як шля́хом ділилися теплим хлібом,
Навколо нас навіженіла зима,
І сипала люто колючим снігом,
Ти стиха промовив: "Мені вже пора..."
--------------------------------
Дружинам полеглих побратимів
8
1
74
***
Не закривайте мене у стінах,
Не хочу бути у них похованим,
Скніти в сирих, кам'яних глибинах,
І бути, як більшість — німим, затаврованим...
Спиню навалу чортів одурілих,
Відведений час щоб не був змарнованим.
Ріднуть ряди відважних, смілих,
Залишаться в пам'яті закарбовані
Сріблом святим на сторíнках вічних,
Очищеним, сім разів перетопленим.
Поле пшеничне в ворожих мінах,
Та світ почувається лиш стурбованим...
Битви минулого на картинах
Жахають хаосом реставрованим.
Нас розривають на частини...
Скільки ще буде борців тернованих?!
Сильнії світу ідуть по спинах,
Збираючи вбитих, замордованих...
Книги кричать вогнем в камінах,
Горлають історії словом друкованим:
Поневіряємось в поколіннях,
Гордуємо Скарбом, нам подарованим.
Сила в духовних перемінах,
Щоб нарід міцнів, і був згуртованим,
Не плазував на своїх колінах,
Був вольним, мов вітер, в бою загартованим.
Не замуруєш його у стінах:
Козацький дух бути не може похованим.
Мудрість народу у серця глибинах,
Ніколи не бути йому затаврованим!
------------------------------------------------
Полоненим воїнам
7
0
78
