Сіре
Синє
Блакитне
Синє
З того часу минуло два тижні... Два довгих, важких, в постійних роздумах, тижні... Вчитися вона, звісно, не могла. Та й не хотіла. Про вагітність не знав ніхто, крім Іллі. Після тієї солодкої ночі, яку вони провели разом, вона не відповідала на його дзвінки і уникала зустрічей. Він намагався переконати її народжувати, але не зміг. Варя продовжувала думати, не маючи орієнтирів. Батько дівчини, добрий і завжди усміхнений інженер, помітив зміну в поведінці Варі, але всі спроби щось дізнатися зводились до нуля. Варя не хотіла приводити дитину в жахливий, повний ненависті світ, але й носити тягар аборту під душею також не могла. Мама, як завжди, нічого не помічала. Скептична, зла мати, здається, ніколи нічого не бачила і не помічала. Та й не могла... Місяцями вона сиділа в задрипаній Франції на заробітках, але й на рахунок "кидала" тільки копійки.

Однокласники, друзі, вчителі, батько, майже всі помітили зміни, але зрозуміти з чим вони пов'язані так і не змогли.
***
    Вона знову прийшла до озера... Воно її розуміло. Кожну думку, емоцію, жест вона неначе передавала чистій, але до жаху темній воді... Сьогодні небо було синє... Затянуте сірими хмарами, де здається навіть сонце, не змогло знайти вихід. Здається буде дощ... Хм, і в її душі також. Серце потребує води... Сліз... Їй потрібно вирішити... Сьогодні, або ніколи...

А озером знову витанцьовували тіні. Ще химерніші, ніж тоді, коли висока далечінь була ще сірою...
***
Далі буде...

P.S. Не забуваєм коментувати👼💭
© Mabel McCabe,
книга «Моє небо також буває чорним».
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
K L I F S
Синє
Чекаємо продовження 🤗
Відповісти
2018-05-05 20:39:16
1