2
Ніч темними згустками полонить видимий тобі світ. Як і багато інших, ти вже давно не зважаєш на необхідність 8-годинного сну. Ти ладен перелічити усі зорі на небі, лише б не засинати. Це вже принцип, режим, дурна звичка, якої важко позбутися. У голові снують безліч думок абсолютно різного змісту. Саме вночі із найпотаємніших закутків твого мозку виповзають найстрашніші із них, ті, яких ти боїшся, уникаєш, від яких сходиш із розуму. Перед очима - образ страхітливої тварюки, а ти навіть не намагаєшся його позбутися. Тобі смішно. Тіло зводять дрібні судоми. З ока крапає єдина сльоза. Страх і мука приносять насолоду. Божевільний?..
Читаєш захопливу книгу Ремарка ледь не до світанку. Раптом все змінюється: ти - у епіцентрі подій. Навколо рев, крики, взриви. Ти хочеш втекти від цього жахіття. Чим швидше намагаєшся рухатись, тим повільніше це відбувається. Треба знайти вихід. Вихід..? Де вихід..? Де ті потаємні двері, що ведуть до нього? Крок у безодню - ти прокидаєшся. Холодний піт. Жах. Визнання реальності. Полегшення. Ти вперше не намагаєшся знову заснути, щоб додивитися сон до кінця.
За вікном кряктить ворон. Буде дощ. Він змиє з наших тлінних душ біль негараздів і смутку, щоб звільнити місце для нових. Життя - лише гра?.. Але тут не переможе дружба. Кожен грає лише за себе, а виживають - сильніші.
Читаєш захопливу книгу Ремарка ледь не до світанку. Раптом все змінюється: ти - у епіцентрі подій. Навколо рев, крики, взриви. Ти хочеш втекти від цього жахіття. Чим швидше намагаєшся рухатись, тим повільніше це відбувається. Треба знайти вихід. Вихід..? Де вихід..? Де ті потаємні двері, що ведуть до нього? Крок у безодню - ти прокидаєшся. Холодний піт. Жах. Визнання реальності. Полегшення. Ти вперше не намагаєшся знову заснути, щоб додивитися сон до кінця.
За вікном кряктить ворон. Буде дощ. Він змиє з наших тлінних душ біль негараздів і смутку, щоб звільнити місце для нових. Життя - лише гра?.. Але тут не переможе дружба. Кожен грає лише за себе, а виживають - сильніші.
Коментарі