Watch my burst
Мариам Алекс
(18+)
We love on the run. When loading the gun, Remember that some things can't be undone. Our usual crime. Who's bleeding this time? We're wounded and your blood was mixed with mine. Move forward, go first. Shot in the chest. Now it is my turn. Stand still, watch my burst! We're overdosed on overthinking. But you should not overdo Things. You have just missed a link in The chain that binds me to you. Аудио (вокал на минус Endorfin Beats) https://drive.google.com/file/d/14d4XJDnJP4iBSki3uL6w7FmG3LMoKmnF/view?usp=drivesdk
2019-11-08 07:43:57
15
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Мариам Алекс
😂 запишу потом, лучше как песню послушать ))
Відповісти
2019-11-08 08:50:22
Подобається
Мариам Алекс
😳😳😳
Відповісти
2019-11-08 08:53:28
Подобається
Мариам Алекс
😘😘😘 hugушки)
Відповісти
2019-11-08 10:57:01
Подобається
Інші вірші поета
Live out loud Insane (аудио) Dare to be mine (Песня) Burnt
Інші поети
Molly Walker
@mollywalker228
Siriin
@Siriin
montelude
@montelude
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2383
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4084