Розділ 1
Як ви вже знаєте, мене звати Марфа і мені 23 роки. Працюю я вчителем малювання, веду свій гурток та малюю тату-ескізи на замовлення. Від останіх подій залишився тільки відбиток у спілкуванні з іншими...всі тепер мене називають манюнею.
З одного боку це добре, а з іншого, даремно мама ім'я вибирала? Але це не важливо. Справа в тому, що до нас у місто переїхало багато людей, а особливо на нашу вулиію Жовтневу 37. Серед цих людей є одна молода сім'я, також переїхали мама з двома блпзнятами, один чоловік десь 40 років і один молодий хлопець, років лесь 24-26, десь так, а звати його Денис(Ден). Відкіля я знаю? Просто у мене подруга любе інфу збирати і от шука з ким мене посватати. Облески та удачі їй. Але у неї нічого не вийде...вона планує це літо провести у США...Ех...ностальгія...
* * * * * * * * *
Ранок понеділка виявився напрочуд спокійним: я встала з ліжка, покупалась, поїла та зібралась на роботу. Приїхавши, біля школи, на парковці, я помітила нову машину. Я знала, що у нас буде новий вчитель, але я думала, що не такий багатий!
Пройшло всього тільки три урока, як я вже захотіла до дому, але ні, знайомство з новим вчитеоем...ех...
Я ішла до їдальні, там просто автомат із солодощами є, я вирішила взяти собі шоколадку. Не встигла я забрати шоколадку, як до мене заговорив не щнайомий чоловічий голос.
-Доброго дня. А ви не знаєте де зараз вчителька малювання Марфа Яківна?
Я обернулась і побачила молодого хлопця (дуже навіть привабливого!).
-Бачила. Стоїть зараз перед вами. А що ви хотіли?
-Це ви?-він почав роздивлятись мене наче я гола була, аж ніяково стало.- Я думав, що ви навчаєтесь тут. Моде давай на ти?)
-Дякую) Давайте...ой, тобто, давай) Я Марфа) А як тебе звати?- я почала либитись як дурочка.
-Мене Денис, можна просто Ден)
-Приємно)
-На взаєм).
З одного боку це добре, а з іншого, даремно мама ім'я вибирала? Але це не важливо. Справа в тому, що до нас у місто переїхало багато людей, а особливо на нашу вулиію Жовтневу 37. Серед цих людей є одна молода сім'я, також переїхали мама з двома блпзнятами, один чоловік десь 40 років і один молодий хлопець, років лесь 24-26, десь так, а звати його Денис(Ден). Відкіля я знаю? Просто у мене подруга любе інфу збирати і от шука з ким мене посватати. Облески та удачі їй. Але у неї нічого не вийде...вона планує це літо провести у США...Ех...ностальгія...
* * * * * * * * *
Ранок понеділка виявився напрочуд спокійним: я встала з ліжка, покупалась, поїла та зібралась на роботу. Приїхавши, біля школи, на парковці, я помітила нову машину. Я знала, що у нас буде новий вчитель, але я думала, що не такий багатий!
Пройшло всього тільки три урока, як я вже захотіла до дому, але ні, знайомство з новим вчитеоем...ех...
Я ішла до їдальні, там просто автомат із солодощами є, я вирішила взяти собі шоколадку. Не встигла я забрати шоколадку, як до мене заговорив не щнайомий чоловічий голос.
-Доброго дня. А ви не знаєте де зараз вчителька малювання Марфа Яківна?
Я обернулась і побачила молодого хлопця (дуже навіть привабливого!).
-Бачила. Стоїть зараз перед вами. А що ви хотіли?
-Це ви?-він почав роздивлятись мене наче я гола була, аж ніяково стало.- Я думав, що ви навчаєтесь тут. Моде давай на ти?)
-Дякую) Давайте...ой, тобто, давай) Я Марфа) А як тебе звати?- я почала либитись як дурочка.
-Мене Денис, можна просто Ден)
-Приємно)
-На взаєм).
Коментарі