Початок фігового дня
Я не здох!
Поділення на ранги в битвах
Як я розбив еліту ОРП і чуть не здох опять
Змова?!
Підготовка разом з ненормальною
Зрадник
Великий бій
Підготовка разом з ненормальною
Я зробив собі поїсти . Ну як зробив великий пір замутив. А Вайпер якраз під нього прокинулась. Я їй сказав , щоб покликала Руна і того лікаря з Мей. Вони прийшли через 10 хвилин разом. Коли я їм сказав , що знаю всю ситуацію вони перестали нервувати. І ми почали пити , їсти , розмовляти , сміятись. Одним словом весело провели час. Я швиденько прибрав , а Вайпер яка вже спала заніс в кімнату. А сам прибрався. Я був дуже втомлений тому зразу перед прибиранням зняв все зайве. Швиденько прибрав і пішов спати. Там я побачив , як Вайпер дуже солодко спала тому я ліг на диван . Але не витримав і пішов до неї. Я солодко виспався і був дуже довольний бо добре виспався. А Вайпер вже була вдягнена в школу , а часу лишалось 15 хвилин до уроку після мого пробудження. Я швидко все вдягнув за 2 хвилини. Вирішив взяти порізані яблука в школу взяти там поснідаю. Зайняло порізати хвилина. Я закрив хату , а транспорту нема. От Вайпер скатіна. Я вирішив що побіжу , але туди 3 км фігачити. Ну прискорення в вигляді блискавок візьму. Добіг до школи за 10 хвилин. Я чуть не задихнувся повітрям бо ще важко трохи після тої битви. Коли зайшов в школу я нікого не міг впізнати з першого разу. Та й вони думали маньяк , який важко дихає. Я зайшов в свій клас там побачив Вайпер в вигляді вчительки. Закрив двері зі всьої мощі. І пішов в зал тренувань. Там я тренерувався , а потім почув біг на каблуках і я швидко заховався в вентеляцію. То була Вайпер і вона ніхуя не була в хорошу настрої. Я почав тікати , але відчув , що вона почала слухати дотиком. Коли відчуваєш вібрації через предмети. Я застиг на місці . Вона подивилась вгору і була ще більш злою бо побачила що вхід в вентеляцію відкритий. І тут я поняв тре бігти. Я почав тікати по трубам , як скажений. А вона мене переслідувала по коридорам. Я виліз так на дах.  Там я лежав віддихувався далі. Потім почув , що хтось біля входу на дах говорить. То був один з вчителів.

Так я замінував школу. Все готово. Ваш син?Ні не бачив. Добре коли всі класи будуть в спортзалі я активую пастку і вони вашому розпорядженні. Що?Зібрати древніх?Ага зрозумів.Кінець зв'язку.
(Невідомий вчитель)
От гімнюк , що він замислив.Ух ти ж бля.
(Лайтер замітивши очі Вайпер в вентеляції звідки він виліз)
Так спокойно . Я не тікав . Я помилився класом. Хвати на мене так дивитись.
(Лайтер відповзуючи від Вайпер , яка вилазить з вентеляції)
Кажи кого підслуховував.
(Вайпер рівно над Лайтером)
Там один вчитель замислив схопити всіх учнів і відправити до мого баті . І ще йому потрібні древні.
(Лайтер)
Ти знаєш хто той вчитель?
(Вайпер)
Забери свої сіськи від лиця дихати нічим. Ні не знаю. Але давай так . Якщо ти зможеш знищити хоч одного древнього то я буду робити все , що ти попросиш протягом місяця.
(Лайтер)
А якщо не знищу?
(Вайпер зацікавлено)
То будеш місяць ходити в костюмі горнічної.
(Лайтер)
Порукам.
(Вайпер впевнено)
Ти сама нарвалась.
(Лайтер)

Ми почали тренеруватись. Я її тренерував , як правильно битись проти натовпу. Просто показував фільми Джекі Чана і заставляв повторювати. В неї не получалось навіть попасти. Ми тренерувались місяць , а вона тіки і змогла що доставати до мене , але вдарити не виходило. Коли ми були на даху школи і їли до школи підійшов древній. Це був Фаєр. Він був повністю покритий вогнем. Я спустився йому на зустріч. Він не видавав що він древній тому я сказав йому :"Флаєр. Флаєр , що з тобою сталось".Він розлютився і почав загоратись кричучи :"Я не Флаєр . Я фаєр". Я й сам тренерувався битись в режимі блискавки. Але моїх сил не хватало , щоб зробити один мій прийом , який я придумав. Потім спустилась і Вайпер. Вона думала що зможе його перемогти . Я не встиг її зупинити і її обпалило і вона була вся в опіках. Я включив режим блискавок і вийняв скрипку. Тільки смичок торкнувся струн все небо покрилось чорними хмарами. Коли я почав грати блискавки пішли дощем. Це і був мій секретний прийом. Всі блискавки я направив в Фаєра. Я грав на скрипці так , що ніхто не міг записати ноти чи зрозуміти , як я граю. А секрет був в тому , що кожна нота відповідає за ту чи іншу дію. Тому грав я безподобно. Я ще викликав дощ , щоб Фаєр ослаб і я міг би зупинити його блискавкою. Але він не здавався і використав ауру вогню. Все в тій аурі випаровується , а земля ставала піском. Тільки енергія могла бути там в чистому вигляді. Наприклад та сама блискавка. Я зіграв другу мелодію і перенаправив всі блискавки в себе , щоб стати чистою енергією. Але якщо не зможу контролювати ситуацію то стану , як і той древній густими грозовими хмарами. Тому я і пішов на ризик. І став контролювати блискавку. Я пішов на того Фаєра одним сильним розгоном. І стрибнув настільки високо , щоб його вогонь потух. Правильно за озоновий шар. Там він потух так само як і я розтанув . Ось це бачив Фаєр в моїй ілюзії. Я ж коли бився з тою трійцею взяв одноразову порцію їхніх сил. Тому Фаєр сидів на колінах з тою аурою . Я забрав ту ауру силою одного з трійці , який вмів знищувати здібності дотиком. Тут я знищив тільки ауру на більше мене не хватило. Я почав поглинати вогонь Фаєра поки той в ілюзії. Коли я поглинув повністю його здібності він розпався , а все що лишилось це вугілля. Я підбіг до Вайпер , яку вже забирала швидка допомога. Її стан був досить важким. Тому я пообіцяв нікого не вплутувати і сам перемогти і вбити батька. А сам я пішов до школи . Там мене зустрів Рун сказавши , що я в школі маю ранг Бог. До мене підбігла Еліс в яку втюрився Рун і спитала:

То ти маєш ранг Бога?
(Еліс)
Да.
(Лайтер)
Не вірю . Маєш бути той з ким би ти не вправився.
(Еліс)
Рун. Я би з ним не вправився ніяк . Так що він посуті найсильріший тут.
(Лайтер показуючи на Руна)
Він . Слабо віриться ну нічо. Я елементаль скла.
(Еліс до Руна)
Я елементаль ртуті.
(Рун ніяковіло)
Ну раз ти самий сильний будеш моїм хлопцем.
(Еліс до Руна)
.......
(Рун в шоці нічого не може сказати)
Удачі і не здохни.
(Лайтер шепоче до Руна)

Я вирішив піти до коваля , але їх лишилось дуже мало . Тому я шукав найкращого. Йому було приблизно 90 років. Він вже не бачив і не ходив .Але погодився мені допомогти в останньому його шедеврі . Я хотів , щоб він мені зробив подвійний молот. Щоб з обох боків шеста були молоти. Один кінець я загартую блискавкою . Другий вогнем. Коваль встав надягнув свою пов'язку , фатрух , рукавиці. І дістав найкращий метал , який він беріг. Він попросив вогню. Я почав видихати вогонь з рота рівно на ту кучу металу. Та куча почала червоніти і коваль вдарив своїм молотом по тій кучі і поділив на три кучі. І почав він з рукоятки . Зробив він ту рукоятку півтора метра довжиною і покрив різними знаками і т.д. Потім почав робити сам молот для одного з кінців і попросив вдарити по ньому чим найсильніше блискавкою. Я почав ротом випускати блискавку. Вся блискавка поглинулась в молот. Цей коваль вмів робити зброю. І для його віку він досить накачений. Потім почав робити другий для другого кінця. І сказав , що мій вогонь не мій. Поки я не вирішу чого я хочу і для кого. Я вирішив все і обдумав і мій вогонь набув чорного кольору. І знову частина молоту поглинула той вогонь. Він почав скріпляти всі частини разом. І наносячи різні різьблення. Коли він закінчив то опустив його на дно озера біля якого він жив і сказав:
Якщо це твій молот і ти впевнений , що він тобі знадобиться то ти його піднімеш і виплевеш.
(Коваль)
А якщо ні то потону разом з ним.
(Лайтер)
Правильно мислиш.
(Коваль)

Лайтер з розбігу пригнув в воду і поплив на саме дно де і знайшов свій молот. Спочатку  він не міг його достати , ала потім відпустивши все зміг підняти його і вийти з води. Коваль гордився своїм останнім творінням . Після чого сказав мені:"Тепер ця ковальня твоя і поховай мене в мому робочому костюмі в якому я зараз . Закопай мене на іншій стороні озера. " Коваль посміхнувся і помер. Я дістав труну , яку він ховав поклав його туди зібрав всю лколу повідомив про нього . Навіть всіх його клієнтів. Всі хто мали хоть щось , що він робив підняли над головою в честь його праці. Я власноруч перевіз його через озеро. Там вже була викопана яма. Я обережно опустив його туди і закопав . Дописав на табличці його дату смерті і поставив в землю. Сам відправився назад і вирішив навести порядок поприбирав трохи і все. А на горищі було його ліжко де він спав і шафа. Я відкрив тв шафу і побачив записку і обладунок. На зпписці писало , що це його перше творіння. І він хотів би , щоб той хто замовить саму не стандартну зброю вдягнув той обладунок. Я дістав той обладунок і приміряв на собі. Вигляд в обладунка досить не звичний , але захищений досить добре . Тільки шолом дивним. Весь гладкий , має лише невеликі дірки для очей закриті чорним склом. І має роги. Роги виходять з країв лоба , а далі назад . Я вдягнув костюм і майже не відчував його ваги . Наче я без нього . І мій подвійний молот держиться нормально. Я зрозумів , що і якщо прийдуть древні то получать таких піздюлей.
© Євген Мазурок,
книга «Не звичний хлопець».
Коментарі