Ти
Тиха ніч і місяць світить у дорозі, та й досі я чекаю тебе на порозі, коли почую шурхіт за дверима, уявлю хоч на мити, що ти знімаєш берці і зайдеш зі словами "Кохана я вже вдома" ще скільки лити сльози, а скільки їх пролито, та дякувати Богу що того не бачать наші діти, все звдвю питання Богу, нащо? нащо ми любили? бо внас життя зламали, а нас вдвох убили, хіба для того доля нас з'єднала, що б клятву Богові бути вірною до кінця життя, одна тобі давала. Ти був щитом, ти захищав мене, ти був стіною, тепер я щит, бо за твоє життя, віддам своє, і піду в пекло за тобою. І кожен ранок сльози, прокидаюсь, а тебе немає, душа моя з тобою поруч десь літає, а час летить, минають дні, минають ночі, весна пройшла, за неб літо, та хоч убий кожну секунду в моїх очах стоять твої прекрасні очі. Хоч сотні днів, ночей летить, як можу я забути, як ти кохав, як я тебе кохаю, цього життя не дасть ніколи нам забути. І серце, твоє серце відчуває бо знає що іншого шляху в нас двох немає.
2023-08-20 07:47:52
0
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2333
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4648