Попытка перевода. Оригинал ниже. Алексей Розумов
*** Вы хотите узнать, что я видел на этой войне? Буду долго молчать - так, как будто не видел, не знаю. Но погибшие братья меня посещают во сне И ни как не отпустят. Я злой - я по ним не рыдаю. Лучше ты расспроси, сколько Божьих чудес повидал, Чем о танках подбитых, обстрелах, развалинах, ранах... Я за всю свою жизнь столько Солнца заходов не знал, сколько здесь повидал бесподобных восходов румяных. Ярко звёзды горят над Донбассом! Но чёрт побери Больше я не хочу любоваться красотами теми. Если вижу звезду, что летит из-за края зари, я хочу лишь упасть, прикрывая ладонями темя. Я метаю ножи. Я стреляю, что твой Робин Гуд. И люблю я Отчизну, детей, маму, папу и братьев... Но храни меня, Боже, от вида незваных паскуд... Я устал, Боже мой. Никого не хочу убивать я. Защити от меня их, от гнева за их беспредел, Возврати бедной маме российской здорового сына. Умоляю Тебя! Я же крови его не хотел - Но чего не свершишь за свободу и за Украину... _______________________________________________________ Олексій Розумов *** Не питайте мене, що я бачив щодня на війні. Я мовчатиму довго — так, мовби й нічого не бачив. Тільки друзі загиблі турбують мене уві сні Та ніяк не залишать. Я злий — я за ними не плачу. Краще в мене спитай, скільки бачив від Господа див, Ніж про обстріли “Градів”, розруху й підірвані танки… Я за ціле життя стільки заходів не проводив, Скільки тут я зустрів дивовижних рожевих світанків. Як багато зірок на Донбасі! Та чорт забирай, Більше я не люблю роздивлятися небо прошите. Якщо бачу я зірку, злітаючу за небокрай, Тільки й хочу, що впасти та вуха руками закрити. Я кидаю ножа. Я стріляю, що твій Робін Гуд. Я люблю Батьківщину, дітей своїх, батька і мати. Та боронь мене, Боже, зустріти ворожих паскуд… Я втомився, мій Боже. Я більше не хочу вбивати. Захисти їх від мене, від гніву мого за братів. Поверни тій російській матусі здорового сина. Я благаю, мій Боже! Я крові його не хотів — Тільки чо́го не зробиш за волю і за Україну…
2023-03-17 07:01:17
0
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12009
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3262