4
Дім Василини. Кухня.Закипає чайник.
Василина роздає кружки з чаєм та з серйозним лицем починає говорити:
- Пам'ятаєте той сон ,про який я вам розказувала весною?
-Про що? - запитала Наталі.
-Це той хлопець? - збуджено та із змішаними емоціями спитала Міша.
- Так , - збентежено відповіла Василина.
-Та що за сон? Що за "він"?! - обурено вигукнула Наталі , яка зовсім нічого не розуміла.
- Ну , минулого року їй снився сон... - і тут Міша зупинилась глянувши на Василину ,чекаючи одобрення на продовження.
Героїня вирішила розказати сама.
- Коротше , мені снився сон про моє минуле , про тата , про те як нам тоді жилось. - сльози почали виступати з її очей.
-Ну, не плач. Все буде добре , - заспокоювала її Наталі.- Але до чого тут хлопець з їдальні?
- Там ще було щось на кшталт нашого майбутьнього. Воно здавалось таким хорошим , недосяжним, що в нього мало вірилось, але після сьогоднішнього я сумніваюсь , що існує щось неможливе.
- А я тобі казала ,що це віщий сон, що він збудеться. Моя чуєчка ніколи не підводить мене, - розплившись в посмішці та з усією гордістю промовила Міша.
- Ти серйозно? - обурливо запитали подруги.
- А що не так? - здивувалась Міша.
Василина з Наталі зробили томний вздох , адже з нею було марно сперечатись.
- Але дивись , Василин, головний переломний момент твого сну не збувся. Значить не факт що він збудеться. Просто в нас , в коледжі, появився новий студент, який за дивним збігом обставин схожий на того самого, - з невеликим сарказмом в голосі сказала Міша.
- Вона права ,- погодилась Наталі.
- Ви не розумієте я на 100% впевнена , що це він, -впевнено та обурливо ,від того ,що їй не вірять подруги, сказала Василина.
Подруги дуже дивувались ,адже дівчина ніколи не ула впевнена в зовнішності людей яких бачила. У подруги була особливість : їй давалось тяжко запа'ятовувати лиця незнайомців.
- Точно?- перепитала Наталі.
- Точно, - роздратовано відповіла Василина .
І тут вони в трьох сіли обдумувати цю ситуацію і як їм далі діяти.
Василина роздає кружки з чаєм та з серйозним лицем починає говорити:
- Пам'ятаєте той сон ,про який я вам розказувала весною?
-Про що? - запитала Наталі.
-Це той хлопець? - збуджено та із змішаними емоціями спитала Міша.
- Так , - збентежено відповіла Василина.
-Та що за сон? Що за "він"?! - обурено вигукнула Наталі , яка зовсім нічого не розуміла.
- Ну , минулого року їй снився сон... - і тут Міша зупинилась глянувши на Василину ,чекаючи одобрення на продовження.
Героїня вирішила розказати сама.
- Коротше , мені снився сон про моє минуле , про тата , про те як нам тоді жилось. - сльози почали виступати з її очей.
-Ну, не плач. Все буде добре , - заспокоювала її Наталі.- Але до чого тут хлопець з їдальні?
- Там ще було щось на кшталт нашого майбутьнього. Воно здавалось таким хорошим , недосяжним, що в нього мало вірилось, але після сьогоднішнього я сумніваюсь , що існує щось неможливе.
- А я тобі казала ,що це віщий сон, що він збудеться. Моя чуєчка ніколи не підводить мене, - розплившись в посмішці та з усією гордістю промовила Міша.
- Ти серйозно? - обурливо запитали подруги.
- А що не так? - здивувалась Міша.
Василина з Наталі зробили томний вздох , адже з нею було марно сперечатись.
- Але дивись , Василин, головний переломний момент твого сну не збувся. Значить не факт що він збудеться. Просто в нас , в коледжі, появився новий студент, який за дивним збігом обставин схожий на того самого, - з невеликим сарказмом в голосі сказала Міша.
- Вона права ,- погодилась Наталі.
- Ви не розумієте я на 100% впевнена , що це він, -впевнено та обурливо ,від того ,що їй не вірять подруги, сказала Василина.
Подруги дуже дивувались ,адже дівчина ніколи не ула впевнена в зовнішності людей яких бачила. У подруги була особливість : їй давалось тяжко запа'ятовувати лиця незнайомців.
- Точно?- перепитала Наталі.
- Точно, - роздратовано відповіла Василина .
І тут вони в трьох сіли обдумувати цю ситуацію і як їм далі діяти.
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(1)
4
😍😍😍
Відповісти
2020-03-14 00:05:54
Подобається