Пролог
Ніч. Повнолуння. На вуличці чути пронизливий, до мурашок по шкірі, дзвін . В центрі цього стоїть дівчина, у білій нічній сорочці, неначе із фільмів жахів.
Перед нею в повітрі , неначе фільм на проекторі, висвічуюються спогади. На її очах поступово виступають сльози, начебто вона забула щось важливе...
Перед нею в повітрі , неначе фільм на проекторі, висвічуюються спогади. На її очах поступово виступають сльози, начебто вона забула щось важливе...
Коментарі