5
Подруги уже розійшлись по домах . Василина залишилась із своїми думками сам на сам.
*Стоп. А чому це я настільки впевнена , що це він? Я ж ніколи ні в чому не впевнена. А можливо я дійсно помилилась? І дівчата дурно за мене переживали. *
Дівчина різко скочила з ліжка, через всі ці роздуми, чим розбудила маму.
- Що сталось ? Знову будеш щось в темряві шукати ? - трішки глузливо спитала мама.
- Та ні . Про що ти взагалі? Я йду візьму водина кухні, - трішки нервово і сміючись відповіла Василина.
* Чесно кажучи , мені здається , шо це виглядало досить кріпово*
*Стоп. А чому це я настільки впевнена , що це він? Я ж ніколи ні в чому не впевнена. А можливо я дійсно помилилась? І дівчата дурно за мене переживали. *
Дівчина різко скочила з ліжка, через всі ці роздуми, чим розбудила маму.
- Що сталось ? Знову будеш щось в темряві шукати ? - трішки глузливо спитала мама.
- Та ні . Про що ти взагалі? Я йду візьму водина кухні, - трішки нервово і сміючись відповіла Василина.
* Чесно кажучи , мені здається , шо це виглядало досить кріпово*
Проходячи крізь вітальню , щоб дойти до кухні , дівчина кинула око на комп'ютер і вирішила знайти незнайомця у соцмереджах. Проте це виявилось нелегко, але вона з цим справилась.
Його звали Макс Велл. Він був напівкровка. Батько Макса був американцем, мати українка. Хлопець приїхав сюди за обміном .
* Це досить дивно. Чому він поїхав на навчання сюди ? В богом забуте містечко. Дуже двно.*
Василина провела в роздумах півночі . Вона так і не змогла заснути . Її мучило занадто багато питань . І здавалось ,що ось-ось уже знайшла відповідь , як з'являються нові запитання.
Коментарі