ХРОНІКИ ПОЧАТКУ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ
Битви під Херсоном. Частина 2, розділ 2
(за мотивами листування з москвичкой ліберальних поглядів - Авторкой
літпортала "Проза ру")
Примітка: Переклад з російської мови; тексти надано без правок.
Мореас Фрост 3 березня 2022 року о 01:25
Якщо працює Ю-туб, то подивися ролик, і якщо є можливість його поширити, то зроби це. Може, когось мати впізнає:
Полонені росіяни дали пресконференцію українським ЗМІ
Москвичка 3 березня 2022 року о 08:03
Слава, так, у мене все прекрасно працює. Я дивлюся масу різних каналів: ваших, наших, західних. Добре, знайду цей ролик. Спасибі!На великий лист відповім пізніше. Детальніше напишу тобі про ставлення росіян до українців.
Наш харківський друг живий, не поранений. Каже, що бомблять багато. Він живе в спальному районі. Населення шоковане. Адже там багато людей лояльних до Росії. Кажуть: "Як же так?! Бомблять російське місто!" Ще розповів, що хліба зовсім не купити. Вони почали пекти самі бездріжджовий.
Москвичка 3 березня 2022 року о 08:45
Так ось про ставлення росіян до українців. Я тобі одну дивну річ напишу: російський народ ДУЖЕ ЛЮБИТЬ українців. У теперішній ситуації це здається диким парадоксом, але це так. Навіть ті, хто зараз підтримує війну, в масі своїй щиро вірять, що вони допомагають українцям звільнитися від купки нацистів, яка їх захомутала і заважає їм дружити з Росією. Розумію, що це звучить, як дичина-дічайша, але це реальність. Люди - істоти ірраціональні.
Якщо дивитися в глибину, то це не війна Росії з Україною, а війна двох блоків, двох величезних систем: одна система - США і країни Західної Європи, що їх підтримують, + Японія; друга система - Росія, Китай та решта світу. Нещасна Україна потрапила на стик цих систем і захотіла вирватися в західний блок. Але Путін нам що каже: Росія не може допустити у себе під боком країну, яка так завзято рветься дружити з нашим ворогом. Так що це все геополітика. А страждають під бомбами, як зазвичай, прості люди, тому що життя взагалі несправедливе. На жаль, війни були, є і будуть. Хоч 1-е століття, хоч 21-е. Боротися з бажанням людей не битися один з одним - все одно що боротися з бажанням пити і їсти. Це природа. А вже на рівні держав з'ясовувати, хто крутіший - взагалі свята справа. Доведеться чекати, поки сильні агресивні особистості, які війну розв'язали, набісяться і втомляться.
Начебто сьогодні очікуються переговори й начебто на порядку денному буде питання про припинення вогню.
Щодо Маріуполя. Там величезне угруповання ЗСУ потрапило в котел. Військові фахівці кажуть, що з нього практично не вирватися. Можна вийти, якщо здадуться. Але якщо вони вважатимуть за краще битися, то Маріуполь можуть рознести на шматки. Ось такі сумні справи.
Мореас Фрост 3 березня 2022 року об 11:58
Героям Слава!
Слава Богу, що у вас Ю-туб поки працює, а ще працює мережа Телеграм. Все можна брати звідти. Щоб тобі не колупатися в усьому обсязі інформації, можу конкретизувати декого з наших російськомовних блогерів, які безпосередньо дають реальну обставину на фронтах, і оглядово, і зокрема. У них уся інформація тільки з перевірених і перевірених джерел. Залий прямо на Ю-тубі, буде цікаво:
1) STERNENKO - блогер
2) ОЛЕКСІЙ ПЕТРОВ - блогер
Щодо, як ти кажеш, великої любові росіян до українців, то я глибоко сумніваюся. І ось чому. Уже давно, ще далеко до війни, а в міру її наближення дедалі яскравіше, у всіх офіційних опитуваннях громадської думки в Росії, її головним ворогом завжди називали США, а на другому місці стабільно перебували, як не дивно, українці. Я розумію і те, що, зрозуміло, не всі росіяни так думають, але те, що це більшість і до цього часу, не піддаю сумніву. І зовсім не варто все зводити до геополітики. Живуть же в Європі різні держави дружно. Коріння треба шукати глибше - вся історія, починаючи від стародавньої Московії та Російської імперії, говорить лише про одне - росіяни - народ войовничий. І війни для вас - буденна справа. Не ображайся, але це так. Просто для 21 століття війна має вигляд дикого анахронізму, але Росія так і не вийшла своєю свідомістю, способом життя і цілеспрямованістю зі століття 20. Це маніакальне бажання нав'язати навколишнім країнам "русскій мір" якраз і рухає умами не тільки вашого порочного лідера, а й більшої частини його підданих.
А від переговорів ми нічого нового не очікуємо. Рідко, дуже рідко Росія відступає у своїх вимогах. Майже ніколи не йде, поки її не притиснуть до стінки остаточно. Ми знаємо, з ким ми намагаємося говорити - це безчесні люди, і будь-які переговори вони використовують у своїх цілях - для того ж перегрупування сил, наприклад. Та й, як показує історія, будь-які домовленості з Росією не варті того паперу, на якому вони написані. Але, з усім тим, ми йдемо на будь-які контакти, хоча б заради того, щоб згодом нам ніхто не міг пред'явити претензії, що ми не хотіли миру. Ну і, звичайно, заради можливості порятунку наших жителів.
А що стосується не тільки Маріуполя, а й інших місць і районів боїв, то вони скрізь по-своєму специфічні.
По-перше, всі битви, крім районів Донбасу, відбуваються навколо прикордонних обласних і великих міст, типу Маріуполя.
По-друге, битви точаться тільки по периметру наших кордонів із РФ, здебільшого не зачіпаючи серединних областей України. І якщо у північних і східних міст бойові дії можуть вестися не тільки безпосередньо з боку кордону з Росією, а й навкруги, по всьому периметру (тільки ми цього не допускаємо), то у південних міст фронт бойових дій може бути тільки з боку материка, що зараз і відбувається. Тому говорити, що Маріуполь у котлі, це неправильно. За спиною у нас там море.
По-третє, ми не здамо рашистам Маріуполь, ситуація контрольована, наші авіація і Байрактари не дають змоги загарбникам узяти місто, завдають ударів йому в спину. А скоро на підмогу підійдуть і наші механізовані бригади і вдарять у тил агресору. Ми таким чином знімемо всі облоги зі своїх міст. У мене в цьому немає жодних сумнівів.
По-четверте, наш ворог виснажився і видихався, у нього немає свіжих бойовитих резервів і вже дефіцит сучасної техніки - або випалили вже, або не вистачає боєприпасів до них, або немає пального, до речі, і продовольства теж, бо страждає логістика. Ми ще на підході перехоплюємо і громимо каравани з постачанням ворожих військ скрізь, не тільки під Маріуполем. Тож ні про яку здачу Маріуполя мови бути не може. Їм треба лише трохи протриматися. Ось-ось наші зламають шию всьому угрупованню ворога під Києвом і тоді почнеться переможний визвольний похід нашої армії по всій Україні.
Єдине, що може дещо затримати наші плани, це вхід у війну наших братів білорусів. Але там зараз у них свої нюанси. Їхня армія вагається, йти чи не йти, бо зсикотно, з одного боку, а з іншого - Батька боїться, що його вояки зараз підуть на бійню і залишать його голим перед народом. Розраховувати на росіян, що підтримають багнетами за нагоди, вже не доводиться, на жаль, нічим. Тож тут бабуся надвоє сказала. Щоправда, там ще з ОДКБ пішли чутки про Киргизстан і Таджикистан, що нібито вони обіцяли Путіну підтримку своїми військами... Але це вже зовсім погана витівка. Які з низ вояки? Просто затримка за часом вийде, чого не хотілося б.
У нас о другій ночі за містом ухало конкретно. Мабуть, у місто намагалася прорватися чергова колона з технікою. Звісно, її розчіхвостили в пух і прах. Тільки кілька одиниць техніки проскочили в місто. А зранку поки що спокійно. По місту місцями повідкривалися продуктові магазини. Щоправда, великі черги. Син пішов постояти в невеликий магазинчик навпроти нашого будинку. Може, щось свіже з м'ясного і молочного перепаде. Тоді жити можна. Дай Боже!
Містом ходять тролейбуси.
Загалом, якось так. Ми все одно переможемо!
Слава Україні! Слава нації! Смерть ворогам!
Москвичка 3 березня 2022 року о 12:50
Ну, і добре, Слав, що у вас більш-менш спокійно. Ваш мер намагається налагодити життя, молодець.
Послухала зараз вашого Арестовича. Оголосив тотальний опір. Закликає мирне населення масово йти з коктейлями Молотова на танки. Як ти до цього ставишся?
А за список каналів, дякую! Обов'язково пошукаю їх.
Мореас Фрост 3 березня 2022 року о 20:20
Так, Арестовича ми полюбили. Раніше якось не дуже до нього ставилися... А зараз він у нас на екрані найбажаніший гість. Та ми й до свого президента ставилися не дуже... А ось зараз він ну просто красунчик! Дуже гідно поводиться!
Можна, звісно, і на танки із запальною сумішшю, тільки щоб непомітно, вночі, припустімо, аж бігом можна. І навіть потрібно. Наші люди і без закликів роблять усе, що можуть, зокрема і з коктейлями молотова поводитися вміють. Он уже скільки було захоплень техніки простими селянами у ворога.
У нас у Херсоні правильний мер. Поки що до нього немає претензій. Не панікер, урівноважений, енергійний, заповзятливий. Зараз від нього дуже багато чого залежить у життєдіяльності міста в умовах воєнних дій. Ніби як і в облдержадміністрації нормальний керівник.
Ось зараз мер домовився з окупантами (вони ж поки що в місті, хоча й сидять тихо), що дадуть "зелений коридор" для гуманітарки. Але подивимося, як буде на ділі. Я особисто нічого доброго від окупантів не чекаю.
Слава Україні! смерть ворогам!
Москвичка 3 березня 2022 року о 20:57
У Мелітополі вже щосили роздають гуманітарку. Черга значна.
Друг- харків'янин каже, що сьогодні Харків не бомблять. Тільки вдалині ухає.
Тримайтеся! Бережіть нерви й серце!
Мореас Фрост 3 березня 2022 року о 23:18
Героям слава!
Це добре, що роздають гуманітарку. Адже і самим окупантам не потрібні проблеми з жителями-мародерами. А зараз усі на нервах, і ми, жителі, і самі окупанти. Але в Херсон нашу гуманітарку так і не пропустили, а до їхніх подачок так ніхто і не доторкнувся. Вони просто постояли-постояли, а потім розвернулися і поїхали.
А не бомбили Харків, тому що в цей день йшли переговори, тому що Зеленський висунув умову, що в день переговорів не стріляти та не бомбити.
Я, напевно, тобі не повідомляв ще, що вчора надвечір під Києвом наші авіація і Гради з Байрактарами потрощили найпотужніше скупчення агресора. Ти тільки уяви собі обсяг озброєнь і живої сили до нього в кількості понад 800 одиниць техніки! Такий цвинтар понівеченого металу створили на офітенній площі! Це дало можливість нашому командуванню круто повернути хід усієї кампанії - перейти на окремих ділянках у контрнаступ!
І ще одна чудова новина - на підступах до Миколаєва пустили в повітря скупчення військ із 200 одиниць техніки! Це і нам на руку, бо ми зовсім поруч із Миколаєвом. По суті, у нас одна спільна ділянка оборони. Вся відмінність у тому, що Миколаїв перебуває під прикриттям наших армійських підрозділів, а у нас лише нечисленний загін тероборони. Тому-то і ворог у місті перебуває часом. Вони то заходять до нас, то виходять, то знову заходять... Їх не зрозумієш. Ну і через нас по окружній дорозі теж ворожі війська миготять часом. Потихеньку накопичують у нас сили і починають просуватися на Миколаїв.
Але ось весь південь чомусь практично не бомблять. Ну, Херсон-то зрозуміло, там росіяни засіли. А всі інші театри дій піддаються бомбардуванню, і в основному ракетами. Ось тільки мітять постійно ці орки в житлові райони. Це ж потім усі будівлі доведеться відбудовувати заново, мерзотники! Так шкода наші міста! А який Харків був гарне місто!... Та й інші міста як шкода! А скільки людей невинних у будинках-висотках загинуло! Нелюди!
А, так, мало не забув про такий історичний момент. Перша наша суттєва перемога, перша ластівка! Уперше за всю військову кампанію місто Суми повністю розблоковано й угруповання під Сумами цілком розгромлено! А наші прикордонники вийшли на лінію нашого державного кордону по всій її протяжності в Сумській області.
Так, і ось щойно показали кадри по ТБ, як наші передавали момент передачі РФ трупів російських солдатів. Приголомшливе видовище! Встиг нарахувати штук шість (не встиг точно зафіксувати) стандартних рефрижераторних вагонів, як сказали, щільно забиті тілами, підійшли до кордону, і в кожному такому вагоні по 50 тонн!!! людських тіл навалкою! Сказали, що в поїзді приблизно 10 000 тіл. Просто моторошно запаморочливо навіть думати про це! Ще показали автомобілі, що підійшли з боку РФ, для перевантаження в них. Зрозуміло, саму операцію не показали. Мабуть, це плоди минулих переговорів. Все-таки домовилися, що будуть давати "зелені коридори" на вимогу сторін.
Так ти вже що-небудь дивилася із запропонованого мною? Ці всі джерела - абсолютно перевірені, взяті від нашого командування. У нас усі відомості відкриті. До речі, наша статистика вкрай скромна, жертв у окупантів значно більше, з перехоплених відомостей йдеться про близько 15 000 загиблих.
Слава Україні! Смерть ворогам!
Продовження буде..........