ХРОНІКИ ПОЧАТКУ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ

                             Битви під Херсоном. Частина 4, розділ 2

               (за мотивами листування з антипутиністкою з м. Краснодар –

                             авторкою літпортала "Проза ру", продовження)

Примітка: Переклад з російської мови; тексти надано без правок.

Оксана 5 квітня 2022 року о 18:24

Слава, як ви там? Ти перестав писати. З тобою все нормально?

На цьому зв’язок з автором Оксаной перервався. Окупанти відключили українські ресурси інтернету.

Мореас Фрост 7 грудня 2022 року о 16:28

Привіт, Оксано!

Поки живий-здоровий, завдяки Богу! У нас тут стільки подій за цей час!

Вибач, що не відповідав. Взагалі з початком війни, якщо ти помітила, я зовсім прикрив свою сторінку на поталі "Прози ру", давши собі зарок ні з ким не контактувати до звільнення Херсона. І якщо заглядав, то тільки в закритому варіанті, відповідаючи лише моїм співвітчизникам і близьким друзям. А через деякий час окупанти просто почали облаштовувати свій інтернет, обірвавши наш.

Ну, а 9 листопада російські війська безславно втекли з Херсона. А 11 листопада вже зайшли українські війська.

Ось нижче коротенька статейка, яку я написав нашвидкуруч після деокупації Херсона.

5 грудня у мене нарешті з'явилася можливість виходу в інтернет через комп'ютер. Майже місяць після втечі окупантів налагоджували засоби зв'язку та інтернету, які вони покурочили і під корінь розграбували.

Рівно три тижні, з 9 до 30 листопада, ми, мешканці Херсона, прожили в повному блек-ауті - без електроенергії, без водопроводу і без тепла. Таким своїм "благодатним" і "щасливим" існуванням ми безмірно "вдячні" нашим "братам-визволителям"-росіянам. Саме стільки часу знадобилося нашій країні, щоб впоратися з наслідками їхніх бешкетництв і диверсій у ЖКГ-сфері міста Херсона. Так побезчинствували, такого натворили, мерзотники!

А тепер я поспішаю поділитися загальною радістю всіх херсонців. 11 листопада в моєму рідному Херсоні було загальне тріумфування і велике торжество - тихо і скромно, але з натхненням, святкувався день визволення міста від російських окупантів! Цей знаменний день увійде в історію міста і неодмінно буде щорічно відзначатися нами точно так само, як свого часу увійшов в історію день визволення міста Херсона від німецько-фашистських загарбників. Під вогневим тиском Збройних Сил України російські загарбники ганебно драпанули з міста, тікаючи ногами на лівобережжя Дніпра, але водночас не забули повністю підірвати за собою вервечку прольотів знаменитого Антонівського мосту. Окупація Херсона російськими військами тривала вісім з половиною місяців.

Для всіх наших городян це були непрості часи. Тягнулися дні, тижні й місяці, проте жителям доводилося мимоволі пристосовуватися до життя в окупації. Але найстрашніше й найогидніше - у катівнях ФСБ опинилися замордовані, закатовані й полягли від рук катів чимало сотень мешканців Херсона й області! Тільки в самому Херсоні окупантами з ФСБ було офіційно облаштовано три катівні підвальних катівні, де знущалися з полонених воїнів ЗСУ та місцевих патріотів України!

Можна підбити перші попередні підсумки багатомісячної окупації міста. Вони виявилися не просто не втішні, а буквально плачевні. Якщо сказати в двох словах, то місто спустошене в прямому сенсі слова. Як колись, у давні часи, подібне бувало після навали монголо-татарської орди! Це після них нічого цінного і цілого в захоплених містах не залишалося. А було повне розорення і спустошення територій. І зараз ми побачили, що вимальовується повна аналогія.

Власне, місто почало піддаватися грабежам, руйнуванню і вивезенню всього цінного в Росію від самого початку приходу агресора. Постраждали абсолютно всі сфери життєдіяльності та народного господарства, зокрема й сільськогосподарська та переробна галузі, а в найостанніші дні перед здачею міста російські загарбники піддали диверсіям і вивели з ладу практично всі об'єкти критичної інфраструктури та ті підприємства харчової промисловості, які в період окупації широко ними використовувалися насамперед для своїх потреб.

Нижче наводжу далеко не повний перелік "славних" справ окупантів у Херсоні.

По-перше. За період перебування російських окупаційних військ населення міста за рахунок мешканців, які покинули його, до кінця окупації дійшло майже до позначки однієї шостої частини порівняно з довоєнною, це приблизно тисяч 50. Основна частина людей, обґрунтовано побоюючись за своє життя і рятуючись від репресій, змушена була покинути місто. Але частина населення, включно з дітьми, була насильно вивезена з міста та області на територію Росії. Поки невідомо точно, куди зрештою переправляли нещасних, варварськи або хитрістю відірваних від батьків дітей різного віку. Спочатку, подейкували, що вивезли до Криму, нібито на оздоровлення. Однак і досі сотні дітей вважаються безслідно зниклими.

По-друге. До десятка великих промислових підприємств, відомих місцевих гігантів, а також безліч дрібніших підприємств і фабрик просто зрізано в нуль і вкрадено (вивезено), включно з дефіцитними верстатами та обладнанням. А все, що не вдалося викрасти, розкурочено і приведено в непридатність або було секретно заміновано.

По-третє. Розорено і спустошено два головні міські музеї: краєзнавчий і природознавчий (історико-географічний), а також художній музей (картинна галерея). З них вивезено всі найцінніші та найрідкісніші експонати і картини.

По-четверте. Розграбовано і "вичищено" всі владні адміністративні та громадські організації і фонди, включно з пенсійним, безліч банків та їхніх банківських відділень, а також незліченну кількість офісів багатьох приватних фірм, причому з повним "виносом" не тільки їхнього обладнання та оргтехніки, а й меблів.

По-п'яте. Розірвано і вивезено обладнання, включно навіть з меблями і лікарняними ліжками, низки унікальних медичних центрів і комплексів.

По-шосте. Половину наявного в місті автобусного парку викрадено в Росію. Причому вивезено саме оновлений напередодні війни парк імпортних машин - великі й найсучасніші та найкомфортабельніші з кондиціонерами автобуси. Залишилася тільки стара техніка і "Газелі". Аналогічно постраждав і оновлений напередодні війни тролейбусний парк, так само вивезено до Росії новітні тролейбуси.

По-сьоме. Розграбовано і розграбовано тисячі покинутих городянами жител, як квартир у багатоповерхівках, так і приватних житлових будівель, зокрема й ті, в яких нахабно приживалися росіяни, квартируючи в період окупації.

По-восьме. Перед втечею з міста російською зондер-командою було підірвано на двох висотних рівнях і повністю обвалено нашу красуню телевежу. Попередньо з неї було знято і викрадено все імпортне обладнання та головні станції стільникового зв'язку.

По-дев'яте. Викрадено всю унікальну апаратуру та оптико-волоконні кабелі для забезпечення в місті дротового інтернету. Доводиться відновлювати все з нуля.

По-десяте. Російські варвари осквернили могилу графа Потьомкіна, що знаходилася на території однойменного комплексу його палацу під назвою Катерининський (нині храм - православна церква російської єпархії). Два століття пролежали в спокої останки Потьомкіна Таврійського, і ніколи ніхто на них не зазіхав, але ось саме росіянам ці мощі вкрай знадобилися. Не погребували викопати кістки і вивезти на Росію.

По-одинадцяте. От як такий неприємний факт сприймати і приймати накажете? У суто російському місті Херсоні - принаймні так його помпезно зовсім нещодавно на путінському шабаші після ратифікації псевдореферендуму позиціонувала російська влада - запросто так узяли і без сорому й ганьби зрізали під корінь низку наших відомих, високохудожніх та цінних історичних пам'яток, причому в найпрямішому плані. По-простому це звучить так: нахабно викрали з вулиць міста! Хіба це не злочин за російськими законами?

Спочатку на головній авеню - проспекті Ушакова, просто біля входу до Морської Державної Академії, серед білого дня без докорів сумління демонтували з п'єдесталу і вивезли з міста в закритій "фурі" здоровенний п'ятиметровий монумент - пам'ятник адміралу Ушакову. Адже на його честь якраз і було названо центральний проспект міста. І тепер він осиротів. Я розумію, що комусь із російських яйцеголових правителів цей витвір мистецтва дуже припав до душі, тим паче, що сам Ушаков зведений російською церквою в ранг святих.

Потім на головній пішохідній вулиці міста під назвою Суворова, на нашому головному "бродвеї", російські варвари зрізали бронзовий бюст генералісимусу Суворову. На жаль, та ж аналогія напрошується.

І, нарешті, за тією ж злочинною схемою демонтували і вивезли, знявши з постаменту, зовсім ще свіжий пам'ятник - чудового красеня, триметрового зросту, виконаного цілком у бронзі - шановного нами графа Потьомкіна Таврійського - засновника міста Херсона. Був відлитий на народні гроші зовсім недавно, стояв в однойменному сквері в самому серці міста, знаменуючи собою початок однойменної та однієї з центральних вулиць.

Усіх їх вивезли в Росію: подейкують, когось - у Санкт-Петербург, а когось із них - у Москву. Але за яким правом, питається, відбулися ці злодіяння?! .... Що це за грабіж серед білого дня?! ....

Зате з'явилася низка конкретних запитань.

У Росії, що, своїх пам'ятників не вистачає?

І хочеться конкретизувати питання. Хто дав право росіянам красти наші пам'ятники народні? Чому безкарно крадуть історію в нашого міста?

А тепер ще одне запитання на засипку: як називається подібне блюзнірство, така згубна практика? Варварством? Державним мародерством? А, може, і тим і іншим одночасно?

По-дванадцяте. Це "вишенька на торті"! Росіяни спокусилися викрасти ЄНОТА з херсонського міні-зоопарку!