- А ну стій! Як ти посмів так вчинити з нею?
- Що? І що ж я зробив?
- "Що зробив"? Смієшся? Ти прилюдно відшив її! Ти хоч розумієш її почуття? Ви спілкувались з самого дитинства, і ти ніколи не помічав, як вона на тебе дивиться?
- Вона ніяк не розбереться зі своїми почуттями. Вона що разу фліртує то з одним, то з іншим, і щоразу приходила до мене зі сльозами. Те що сталося між нами того дня було випадково, це все через алкоголь!
-... - так Ніколь справді міняла хлопця що тижня, та я впевнена, що в Макса вона закохана по-справжньому.
Тоді коли вона вирішила розказати йому про свої почуття,тут відразу халепа. Та на тобі... Ця скотина прилюдно відшило дівчину, ще й шлюхою її назвало!? Ні, так діло не піде, я заставою Макса вибачатись! Все ж таки Ніколь - моя найкраща подруга, і я не дозволю, щоби вона плакала через якогось покидька.
- Нема чого сказати? Ти сама все бачиш. І якщо ти їй справді подруга, потрібно з нею поговорити про її кх... розваги.
- Вибачся перед нею. Ти ж також розумієш, що вчинив занадто підло, вона - дівчина. А як ти думаєш, що вона може зробити з собою, після кх... цієї "вистави".
- ...
- І де відповідь?
- Гаразд. Я вибачусь. Але ти поговориш з нею про...
- Я вже не раз розмовляла з нею на цю тему! Вона занадто вперта щоб слухати чиїсь поради.
- Ага. Вперта - це м'яко сказано! Вона просто самозакохана і все!
- Ей!
- Гаразд, мовчу. Куди вона побігла?
- Коли Ніколь кидають, вона біжить туди там де є алкоголь - біжи в клуб, мачо, поки там міліцію не визвали.
- Е ні. Якщо вона вже встигла напитись, то до хати ти зі мною її таскать будеш! Коли Ніка п'яна, то вона страшніша за... ой, навіть не знаю, в голову багато варіантів прийшло. Давай страшніша за "п'яного супермена".
- Ахахаха. Гаразд. Я піду, тільки тому що боюсь за те, що ти її кинеш на половині дороги! Побігли поки не пізно... а ще одне: якщо вона п'яна, то вибачишся завтра! Щоб вона все чула на тверезу голову!
- Як ти можеш зараз спокійно говорити? Я боюсь того, що чекає на нас в клубі. Бігом!

Який він все-таки... краще промовчати. Гаразд. Давайте розкажу про себе. Мене звати Наталя. Мені 14. Учусь в 9 класі. Зріст 164. Кароока брюнетка. Сім'я не бідна, живу з мамою, тому що батько нас покинув і пішов до іншої. Я вже й не пам'ятаю як він виглядає. Мати завжди важко працює, тому я роблю те що можу: навчаюся, прибираю квартиру і готую їсти. Я не дуже балакуча, тому у мене не багато друзів, а серед них найкраща подруга це Ніколь. Ніка (скорочено) завжди мене підтримує, допомагає та розважає, і як ви зрозуміли не такий вона і "ангел". Я завжди дивлюся за тим, як вона когось кидає або її(дуже рідко, та це все закінчується ніч в клубі і ранок в міліції). Їй 18. Ми познайомились 6 років назад, скоріше нас познайомили наші матері, які знайомі зі школи. Вона має брата - Олега, який на рік старший від мене. Голубоокий брюнет. Розумний. Чудово грає на гітарі та піаніно, ми разом ходили в музичну школу(він уже її закінчив, а мені остався останній рік, хоча я туди вже рідко ходжу через 9 клас). А ось про Макса скажу не багато. Я вперше його побачила, а так чула тільки з розповідей Ніки який він "принц" і як він її "втішав" коли її кинули. Фу. Навіть згадувати не хочу яку пику вона тоді показувала. Високий. Сіроокий шатен. Накачаний. Звісно ж в нього ідеальна зовнішність.

Ось ми й підбігли до клуба. І нам не потрібно було довго шукати Ніку. Вона вже танцювала стриптиз на барному столі (поки я шукала Макса щоб сказати пару слів і поки ми бігли до клуба пройшло 2 години, звісно ж вона встигла добряче напитись), а бармен намагався її забрати зі стола.
Я вже до такого звикла. Я підійшла до столика і почала допомагати бармену.
- Ей! Нік, злізь негайно! Зараз до хати поїдемо!
- Аааа... Я-я т-теееебе не чччуюю.
- Чула б зараз себе ТИ! - ось і Макс
- О, М-максік п-пр-рийшов-в. ВСІ Д-ДИВІТЬСЯ СЮ-ДИ! ОСЬ ЦЕ ЧМО МЕНЕ Т-ТРАХ-ХНУЛО А П-ПОТ...
- Злізь негайно! - ого. Макс схопив її за волосся і потягнув вниз. Звісно я проти того щоб він таке виробляв, та по-іншому потрібно було б позвати охоронця, який на диво, ще не прийшов.
- Обережніше! Ти їй майже лице не розбив! - горланю я
- Не розбив!
- В-відпус-сти! - як мені її шкода. Ледь говорить і стоїть розмахуючи руками, і її підтримує Макс...
- Може допоможеш? Мені якщо чесно також не хочеться залишитись без лиця! Чорт! Як приїдемо сам ці пазюри пообстригаю!

Я підбігла і взяла одну її руку під шию, а другу взяв Макс. Ось так ми й вийшли з клуба. Звісно ж так плясати не хотілось аж до квартири Ніки, тому коли вийшли я викликала таксі. Поки чекали, Ніка вже вирвала на мої кроси! Бл*ть! Я їй це обов'язково нагадаю! Вічність буде вибачатись!

Ну нарешті приїхало таксі. Приїхав бус. На заднє сидіння сіла я та положила Ніку на коліна, Макс сів з переду. Їхали тихо і без пригод. Ось нарешті під'їхали до будинку Ніки. Витягнувши її Макс заплатив за таксі, а я стояла тримаючи її.

Я почала ритися в сумочці Ніки. З того що я знайшла можу сказати, що вона готувалася не до відмови, а до ще однієї ночі з Максом... Ну нарешті! Ключі!
Я відкрила двері з домофоном, і поскакала викликати ліфт.
Що за нещастя! Ліфт не працює!? А Ніка живе на 6 поверсі! Якщо б вона була тверезою було б краще. І як нам ОЦЕ донести до 6 поверху?
Точно! Я подзвоню до Олега, він допоможе!
Аху*ть! Поза зоною! Та що ж так не щастить! Гаразд, треба тягти.

***

Я вже не придумаю слів для цієї ситуації. Ніка пару раз хотіла поцілувати Макса, та той всього лиш закривав її морду рукою і повертав до мене. І тепер вона пробує поцілувати мене і їй це вдалося! Фу! Вона мене так чмокнула в щоку, що зараз вирву. Як тхне з її рота! Аргггг...

Нарешті знайомі двері. Ми підповзли і я полізла їх відчинять. Зайшли й тут...

- Добрий вечір. Бачу розважаєтеся!