Знищена любов
І в цьому натовпі людей Загублені мої бажання, Ти з нею - не зі мною, А я щодня без тебе помираю. І вся любов, всі ті слова Для мене стануть лише сном, Таким солодким і бажаним, Але, будь ласка, відпусти. Я вже не хочу так любити - Давати душу й серце назавжди, Не хочу знову помирати. Я хочу жити як й тоді. Але згоріла я до тла, Залишив ти мене зникати в самоті, Не думав, що я теж любити вмію І серце знов мені розбив. Я плакала, кричала, Руки розбивала в кров, Та сильна я - забуду з часом, Хоч шрам залишив назавжди. Та хоч забула - не пробачу, І прийде час, тоді побачу, Кого із нас, уже чужих людей, Залишить в спокої цей вир минулого тіней.
2019-01-22 22:12:00
5
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1773
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1740