Знищена любов
І в цьому натовпі людей Загублені мої бажання, Ти з нею - не зі мною, А я щодня без тебе помираю. І вся любов, всі ті слова Для мене стануть лише сном, Таким солодким і бажаним, Але, будь ласка, відпусти. Я вже не хочу так любити - Давати душу й серце назавжди, Не хочу знову помирати. Я хочу жити як й тоді. Але згоріла я до тла, Залишив ти мене зникати в самоті, Не думав, що я теж любити вмію І серце знов мені розбив. Я плакала, кричала, Руки розбивала в кров, Та сильна я - забуду з часом, Хоч шрам залишив назавжди. Та хоч забула - не пробачу, І прийде час, тоді побачу, Кого із нас, уже чужих людей, Залишить в спокої цей вир минулого тіней.
2019-01-22 22:12:00
5
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4387
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1775