Moment with JJK:2
زقزق
سوف تستيقظِ علي لمسات منه حيث أنه كان يتحسس معدتكِ ويرسم دوائر وهيمة بإصبعه الوسطي فتحت عينكِ بهدوء وجدتي يحدق بكِ لقد أغمضتِ عينكِ مرة أخري متظاهره النوم لقد كنتِ ميتة بسبب قوة دقات قبلكِ ولم تستطيعي السكوت أكثر من ألم دقات قلبكِ لقد كانت كالوخز لذا بصعوبة خرج صوتكِ لتطلبي من جونغكوك الابتعاد ولكنه لم يستجيب بل شدكِ من أسفل عمودك الفقري مقربكِ إليه أكثر قائلاً بنبره هائمه: ليس وكأنكِ ستستطيعين السير __________ ما هي ردة فعلكِ؟
2018-09-02 20:03:24
23
21
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (21)
beri
نووو يازقزق ارحمي قلبي شوي مايتحمل ترا حساس ومتصحر 💔
Відповісти
2018-09-03 05:23:44
Подобається
beri
طيب اوكي لن استطيع السير فقط ابقيني بأحضانك -تغمر المخدة -
Відповісти
2018-09-03 05:25:42
Подобається
dana
عادي احملني🌚🌚
Відповісти
2018-09-07 04:42:59
Подобається
Інші вірші поета
Moment with bts: 1 Moment with MYG: 1 Moment with KSJ: 1 Moment with JHS: 1
Інші поети
Moi
@Moi_2000
Anna Tykholiz
@westofcoast
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3742
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1681