صراعات النفس
ستفشل... و لكني سأنهض مجددا لن ايأس... أخبرك انك ستفشل... سأنهض مجددا لن تكتم صرخاتي.. ستفشل و ستسقط لا أحد سيقف بصفك... لا سأقاوم حتى و إن كنت بمفردي انا لست ضعيف و سأقاوم... لن تستطيع سيلقوا عليك بكلماتهم كالسهام... سأستخدم قوتي لأبني درع لي لن استسلم... مقاومتك لن تجدي ستفشل و ستسقط ستستسلم بالأخير... لن يحدث لن تفوزوا بالصراع معي سأتغلب عليكم جميعا... أخبرك انك ستفشل ألا تسمعني؟؟ توقف عن المقاومة ستفشل... لا لن أفشل تكرارك لها لن يجعلني اؤمن بها... أخاف عليك من السقوط لذا توقف عن المحاولة توقف عن الصراع و أستسلم هذا خير لك.... لا ان استمع لك انت في صفهم لست معي لن ايأس و سأقاوم حتى انت سأقاومك ... لن استطيع رؤيتك منكسر سيخذلوك لن يقف أحد في صفك أفق لنفسك و استسلم.... لن يحدث حتى و إن خذلوني سأتعلم ان لا أثق بأحد مجددا و لكن لن استسلم انت من عليك بالإستسلام انا أقوى منك و سأتغلب عليك انت أيضا كما سأتغلب عليهم.. و لكن أنا معك و بصفك لا أريدك أن تحزن لا أريدك أن تنظر في مرآتك و ترى دموع انخذالك لا اريد رؤية ضعفك استسلم و لا تجعلني اجبرك على ذلك لن استطيع رؤيتك منكسر.. لا لا استطيع لا أستطيع الإستسلام و لن أفعلها.. يا احمق لا أحد سيقف بصفك يا احمق استسلم.... لن أفعلها سأصمد للنهاية كفى..
2020-07-28 23:38:43
4
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5606
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12268