The dog that barks in the middle of the night, Do you think its a normal scenario? Or maybe it's witnessing the darkest of the darkest things? Pulled into the darkest corners of the universe, The void that contains nothing but blackness, The alley which is too deep with a dead end Do you think it is even little safe for innocence? Do the walls not have stories to tell . Well no. They are too afraid to speak. Cause it's just bricks and it can be broken down. The lampost that stood without it's glow thought, I wish the beings had put some light to consume the darkness, But then darkness falls even at the brightest corners. J.N. 14.04.2021
2021-04-14 05:25:49
Схожі вірші
Шукати святе в почуттях
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?