Me,Myself and I
Those innocent eyes, the beautiful smile on her face. She is shy and innocent but nobody knows she is a mystery. She is an open book but there is no one who can read her except her best friend, even though she never lived with her nor met her. Her own family do not know her more than she knows them. Sometimes she wonders, but still act normal. She can act, pretend and those near her will never know. She is waiting for someone who can read her just like her best friend does. She is waiting for someone who will understand her and know her more than she knows herself.
2019-03-31 09:27:51
6
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1688
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8557