Осінь 2022
S_V1
Барви осінні наш світ прикрашають. Барви осінні вулиці й кожну стежину вкривають. Живі ці картини ні з чим не зрівняти. Тільки засмучена чогось дівчина ця. Гірко плаче дівчина для радощів і сміху місця нема. Тільки но біль серце її огортає." Невже це кінець? Невже барви мої більше ніхто не побачить? Чи зможе колись мені ще хтось посміхнутися? Що буде далі? Чи зможу я ще колись своєю красою серця людські огорнути?" . Гірко золота осінь ридає. Тільки потвора та ненаситно сміється.
2022-10-20 12:12:16
18
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
S_V1
моя також
Відповісти
2022-10-21 05:19:17
Подобається
S_V1
😅☺️
Відповісти
2022-10-21 08:26:02
Подобається
Лео Лея
Цікаво)
Відповісти
2022-10-24 19:04:06
1
Інші вірші поета
Твоя могилка із спогадами Наша Україна
Інші поети
Eiffel
@Miss_Eiffel
Едрін
@sad_fox
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2170
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5506