PRO
Лео Лея
@lesya_yurp
Страшні слова, коли вони мовчать... ©Ліна Костенко
Блог Всі
А хто ти?
Новини
8
2
221
Хм... Довелось задуматись)
Новини
7
5
236
Україна під снігом...
Новини
10
268
Книги Всі
Вірші Всі
Думки-волоцюги
Думки котами-волоцюгами Снують ночами, ніби тіні, А я збираю їх з потугами Й прив'язую на волосіні. Вони дичавіють, пручаються, Все рвуться ген туди, до обрію. А я боюся призвичаїтись І знову стати до них доброю...
11
2
60
Кривавий бал
Вогонь і попіл. Полум'яний схід. Застигло все. Плює геєна іскри. Десь зникла совість, не лишивши слід, З людей раптово стали василіски. Любов і правда, підлість, зло, брехня - Усе змішалось. Так, прийшла розплата. Каліцтво, смерть, грабіж та захлання' Цим світом правлять. Розум - геть із хати! Щити в руках. На жалість - просто смерть! Мечі дзумлять. Списи мигтять з завзяттям. Опущені забрала. Круговерть Клинків, ланців. Посічено все в шмаття.. Кривавий бал, де сенс життя - ніщо, Людина не вартіша за скотину. Замість води - багряний плин річок, Затягуючи мстою всю долину...
16
8
82
Моє серце - то океан
(враження від першої частини книги "Закохана" https://www.surgebook.com/chornylna/book/zakohana) Почуття мої, мовби буря, крізь простір летять назовні, Все зносячи і ламаючи на довгім своїм шляху, Не дивися на моє тіло - там не видно картину повну: У душі вже ятряться сили й страх не стримати цю жагу. Океаном змиваючи рани та випалюючи те сіллю, Що проклюнулося на денці у душі, що ледь ожила, Убиваючи все навколо, а найперше тих, хто сипле біллю, Очищаючи серце в грудях гнівним полум'ям джерела. Відпускаючи урагани та цунамі, що зовсім шалені, Від свободи такої млосно, навіть паморока в голові. Та немає вже поряд того, хто вогонь мій тримав у жмені, І від дійсності, що болюча, знову штормом іду по землі.
13
6
201