Наша Україна
Жовті поля - це пшениця і просо , небо біло-блакитне . А ці гарні Соняхи жовтими вкриті поля. А там неба сонце велике прекрасне з під хмароньок виглядає. А ось там на у зеленім садку і худоба й вівці пасуться. А біля них пастухи веселяться шум і веселий сміх лунає попід кущі і калини й шипшини. А ось там чиясь мати юнака з подвір'я виганяє юнак весело з подвір'я з дівчиною на руках вибігає тай каже - Ви вже Тьотю Наталю вибачайте але Марічку доньку вашу кохаю. - А там дідусь юітвору веселить. І це не просто якісь вигадки це Україна. Це не просто якась частина землі , а Україна . Де живуть українці які всім серцем люблять свою прекрасную й незалежну батьківщину. Вона дала нам життя а ми цьому раділи ось і прийшов час рятувати її життя. Вона жила й оброняла нас а ми оборонемо й захистемо її. Хай хто би не хотів згубити матінку Україну будемо битись до останнього. І з перемогою привітаєнас світ.
2022-10-26 12:43:04
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
S_V1
😊
Відповісти
2022-10-26 14:05:47
Подобається
S_V1
Дякую
Відповісти
2022-10-26 14:39:09
Подобається
Vivian Rose
💙👏
Відповісти
2022-10-26 19:56:32
1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2603
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3037