Наша Україна
Жовті поля - це пшениця і просо , небо біло-блакитне . А ці гарні Соняхи жовтими вкриті поля. А там неба сонце велике прекрасне з під хмароньок виглядає. А ось там на у зеленім садку і худоба й вівці пасуться. А біля них пастухи веселяться шум і веселий сміх лунає попід кущі і калини й шипшини. А ось там чиясь мати юнака з подвір'я виганяє юнак весело з подвір'я з дівчиною на руках вибігає тай каже - Ви вже Тьотю Наталю вибачайте але Марічку доньку вашу кохаю. - А там дідусь юітвору веселить. І це не просто якісь вигадки це Україна. Це не просто якась частина землі , а Україна . Де живуть українці які всім серцем люблять свою прекрасную й незалежну батьківщину. Вона дала нам життя а ми цьому раділи ось і прийшов час рятувати її життя. Вона жила й оброняла нас а ми оборонемо й захистемо її. Хай хто би не хотів згубити матінку Україну будемо битись до останнього. І з перемогою привітаєнас світ.
2022-10-26 12:43:04
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
S_V1
😊
Відповісти
2022-10-26 14:05:47
Подобається
S_V1
Дякую
Відповісти
2022-10-26 14:39:09
Подобається
Vivian Rose
💙👏
Відповісти
2022-10-26 19:56:32
1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1478
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1472