Голос_души

Sandra Morningstar

Как страшен мир вокруг, Как страшно видеть слёзы Тех детей, которые живут, И крики матерей: "Пожалуйста вернись!" Спаси, Господь, всех тех, Кто жизнью дарит жизнь другим. Неважно, что при власти дураки. Спаси людей, пожалуйста, молю! Они ведь не виновны, Что правят те, кто не умеют видеть, Ни слышать, ни сочувствовать и не любить...

2019-10-07 15:07:46

Інші вірші поета

Печаль Голос_души

Інші поети

Mrs Monica L

@MrsMonica

Atoshotake

@Atoshotake

Olim

@_Olim_

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

5088

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3009