Гості життя
Sashas_7602_
Усі Ми гості на цім світі... Погостюймо і підемо, все тут залишимо і зовсім нічого з собою не візьмемо... Ох як і не хочеться звідси йти, хотілося б залишитись тут на завжди... Життя тут таке прекрасне тільки лиш живи й все та всіх люби, але на жаль Ми тут не назавжди... Якщо так мало жити в цьому житті і потім піти у інший світ, у вічне життя, то навіщо Ми взагалі сюди приходимо...? Але ні...! Все-таки ціль приходу сюди є.! Хтось збудує тут, щось навіки... Хтось залишить пам'ять про себе та свої добрі вчинки назавжди ... Життя нас, в гості запросило і кожного по-різному пригостило... Комусь дало щастя і любов... Комусь славу і величність. Комусь гроші і влада... А комусь і біль та горе... Бідність та нездатність... Комусь святість, а комусь і грішність... Мабуть, залежить це від того хто сюди в гості прийшов... Бо не кожен гість заслуговує на увагу та любов... Кожному гостю життя дає свою долю... І кожен йде дорогою, яка обрана Господом-Богом... Хтось до кінця дійде, а хтось на іншу дорогу зійде, але з цього життя у вічність кожен з нас піде... Усі Ми гості на цім світі... Не забувайте Ви про це...! Все, що зараз є у нас тимчасово, бо інше життя чикає на нас, ... Тому живіть поки ще є життєвий час...!
2020-05-22 20:38:14
3
0
Інші категорії
Привітання Вірші в прозі Любовні Для підлітків Філософські Пейзажні
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3506
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16740