Тяжесть идущих дней
От суицида спасло желание жить, Неподовляемое не одной из агоний. В руках он вертел стальной нож, Касаясь им холодных ладоней Солнце светило в окно, Пуская солнечных зайчиков. А он пускал соль по венам, В жалкой попытке расслабиться Еда собралась комом в горле, Мысли - клубком в голове Ходил одиноко по улицам, Топчась по опавшей листве Жизнь оставляет шрамы, Глубокие, и гниющие. Напоминая тем самым поступки, Грубые, и вопиющие Душа разбита вдребезги, Режу вены осколками. Слёзы текут по щекам, Колючими, мерзкими волнами Жизнь уходит из тела, Тело из жизни уже. Шрам на шраме остался, На избитой жизнью душе. Желание жить уже не преследует, Оно пропало давно Как всё окружение, Просто исчезло вон
2023-01-22 17:25:11
0
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1271
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8570