Тяжесть идущих дней
От суицида спасло желание жить, Неподовляемое не одной из агоний. В руках он вертел стальной нож, Касаясь им холодных ладоней Солнце светило в окно, Пуская солнечных зайчиков. А он пускал соль по венам, В жалкой попытке расслабиться Еда собралась комом в горле, Мысли - клубком в голове Ходил одиноко по улицам, Топчась по опавшей листве Жизнь оставляет шрамы, Глубокие, и гниющие. Напоминая тем самым поступки, Грубые, и вопиющие Душа разбита вдребезги, Режу вены осколками. Слёзы текут по щекам, Колючими, мерзкими волнами Жизнь уходит из тела, Тело из жизни уже. Шрам на шраме остался, На избитой жизнью душе. Желание жить уже не преследует, Оно пропало давно Как всё окружение, Просто исчезло вон
2023-01-22 17:25:11
0
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2716
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4944