The lonely bird
Shimmer Shim
(18+)
Once one bird woke up He looked up throw the cage He lived here since so long While birds are free in his age He can't explain his sorrow But only by singing a sad song He named it the lonely bird He sings it all day and among Since birth he's been locked up He even doesn't know his parents Big , scary and very bad humans Sorround him like agents He believes that he can't get out Even if he sang so loud So he kept on singing his sad song All day long..and among
2018-03-16 21:43:07
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ангелина Коломиец
Не знаю о чем стих, но и без этого в восхищении... Мне предложение-то нормальное составить тяжко, а тут целый стих..
Відповісти
2018-03-16 23:07:49
1
Інші категорії
Філософські Історичні Сумні вірші Соціальні Радісні вірші Ода
Інші поети
Shina
@Sheena
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11497
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8472