Тобі
Тисячі найпрекрасніших слів Я хотів би тобі написати, Та не знаю, чи ними б зумів Я кохання своє передати. Де слова ті чарівні знайти, Щоб серця знов змогли запалати, Як кохання своє зберегти, Як дорогу до щастя здолати. Де слова такі зможу я взяти, Щоб змогли мою душу відкрити, Із якими словами послати Теплий подих, щоб міг тебе гріти. Як словами до тебе горнутись, Як словами тебе цілувати, Як словами до тіла торкнутись, Як словами з тобою кохатись... Де слова, що змогли б передати, Як я мрію тобою напитись, У обіймах твоїх засинати, У коханні твоїм розчинитись. Не замінять найкращі слова Відчуття твого ніжного тіла, Що поринувши в світ забуття Від бажання ледь чутно тремтіло. Не словами я хочу, губами, На частинки тебе розібрати, Щоб по-справжньому, як ти й хотіла, Всі клітинки твої цілувати. Я пишу, що тебе я люблю, Що кохаю тебе і бажаю, Що коханням до тебе живу, Що коханням до тебе палаю. Та словами найкращими в світі, Я не зможу здійснити бажання, Щоб для тебе єдиної жити, Бо ти й є моє справжнє кохання.
2018-03-02 20:42:29
3
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1580
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3651