PRO
Nadine Tikhonovitch
@rogate666
#stopwarinukraine
Блог Всі
Що воно таке і з чим його їдять?
Новини, Цікаве
35
27
538
Трохи високоінтелектуального гумору)))
Новини, Гумор
7
8
22
Мережійний маніяк
Думки вголос, Особисте
6
1
204
Книги Всі
Вірші Всі
Я знову краду твою міміку...
Я знову краду твою міміку — Розкладаю на сотні емоцій, Я зрідка вдаряюся в лірику — Розтягнути б на декілька порцій Власні думки, що в'їлися в шкіру, Даючи вихід їм дещо скупо... Бачити б межі, знати би міру, Вдалечінь не дивитися тупо, Не ховатись у спирті від болю, Не боятися правильних рішень І нарешті податись на волю, А життя вчить усе буть мудріше... Чи холоду вчить, спокою в грудях? Чи дорослою буть? Але ж ледве Серце стучить — уже не забуде, Оживляючи вже давно мертве. Я видавлю знов із себе рядки: Лиш на пам'ять про мене — без сенсу. Не відчуваючи навіть руки — Смішно! — хочу командувать серцем...
8
2
91
Ще боляче...
Я живу без тебе п'ять років: Скільки раз я втрачала вже муз? Втрачала себе і свій спокій, Остаточно втрачаючи глузд? П'ять років живу і вмираю — Сни про тебе ховають живцем, Але живу і навіть кохаю — Пробач, якщо зможеш, за це. Відпусти, відпусти і не снися — Затягує вічна пітьма, Дивно, але для тебе вже місця У житті моєму й нема... Ще боляче, ще накриває... Що ж... Я дна торкаюсь напоїв — Тобі це б не сподобалось, знаю, Та хто ж із нас це накоїв? Це лиш тобою зроблений вибір, Що вбив нас обох, і тепер П'ять років інший ти вимір, А я втомилась втрачати себе... Знаю: ром навряд допоже Забути чи воскресити, але Як перестати вже, Боже, Те відчувати, від чого так зле?
13
2
219
Те, що для тебе дурниці...
Люди смішні: вони люблять вигадувать правила... Та все припинила б сама, забула б, що звабило, Я зупинила би серце лиш поглядом, натяком, Та я же не світло, щоб вимикатись за графіком... Я не чекала б тебе, та стільки несказаних слів, І вимкнула б себе, та без тебе мене лише пів, І я б загасила вогонь, та розпалив хтось свічу... Тебе дратують слова про кохання — що ж, я мовчу. Але життя на уривки розбила із твоїх фраз — Не треба чекати від мене сліз, звинувачень, образ... Ніхто не винен, що його хтось безмежно кохає — Тебе бісить це слово... Між нами його не буває. Так, давай про інше... Сміятись. Мовчати. Під вітер. Як хочу тобі промовчати про все в цьому світі: Як збудила сирена, як налякали ворони... А скільки небажаних тем, та нема ж заборони... Вибач, чесно не знаю, як правильно, хоч і сильно Воліла б залишити все — тобі ж, бачу, стабільно Легше повірити в жарт, чекаючи на каяття... Те, що для тебе дурниці, для мене — правда життя.
12
4
150