Голос Музики
Серце моє, як бій великого війська, В ритмі музики грізного, мелодійного легіону. Спустившись у країну невпинного звучання, Шукаю сенс свого буття в музичних глибинах. В цьому світі безмежних звуків і мелодій, Де кожен акорд - це палітра життя і смерті, Я розкриваю свою душу, немов артефакт, Співаючи вдячність музиці, мов могутній акт. В країні мелодій і гармонійних хвиль, Я знаходжу свої відповіді, свій сенс, В музиці схована таємниця життя і страху, Шукаю відповідь, слухаючи тихий голос. У світі музики, як в срібному вогні, Моя душа вільно летить, мов птах в небесах, Співзвучності гармонії, мелодії в світлі, Ось мій сенс, оживаючи у музичних рамах.
2023-09-30 09:56:30
2
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2516
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1157