Жовтневий вірш
У жовтні листя з дерев спадає вниз, Похолодання розносить холодний вітерць. Небо сіре, хмари низько висять, Осінь прийшла, природу змінює навколо нас. Зійшли з дерев останні жовті листки, Вони, наче палаючі вогні, горять. Зранку туман над полями пливе легко, А вечірнє сонце вже не гріє так сильно. Усе це осінь в жовтні нам приносить, Спокій та меланхолію в наші серця кладе. Але це час роздумів, час спокою й мрій, Осінь приготує нас до зими, що настає впереди.
2023-10-02 06:00:35
3
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1076
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1107