Жовтневий вірш
Story Scribe
У жовтні листя з дерев спадає вниз, Похолодання розносить холодний вітерць. Небо сіре, хмари низько висять, Осінь прийшла, природу змінює навколо нас. Зійшли з дерев останні жовті листки, Вони, наче палаючі вогні, горять. Зранку туман над полями пливе легко, А вечірнє сонце вже не гріє так сильно. Усе це осінь в жовтні нам приносить, Спокій та меланхолію в наші серця кладе. Але це час роздумів, час спокою й мрій, Осінь приготує нас до зими, що настає впереди.
2023-10-02 06:00:35
3
0
Інші вірші поета
Золотистий Вересень: Спів природи в Осіннім Вальсі. Голос Музики Епос аніме
Інші поети
Elana
@Elana
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1957
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1283