Жовтневий вірш
Story Scribe
У жовтні листя з дерев спадає вниз, Похолодання розносить холодний вітерць. Небо сіре, хмари низько висять, Осінь прийшла, природу змінює навколо нас. Зійшли з дерев останні жовті листки, Вони, наче палаючі вогні, горять. Зранку туман над полями пливе легко, А вечірнє сонце вже не гріє так сильно. Усе це осінь в жовтні нам приносить, Спокій та меланхолію в наші серця кладе. Але це час роздумів, час спокою й мрій, Осінь приготує нас до зими, що настає впереди.
2023-10-02 06:00:35
3
0
Інші вірші поета
Голос Музики Епос аніме Золотистий Вересень: Спів природи в Осіннім Вальсі.
Інші поети
Влад
@Vlad_Demon
tata
@tata4u
Janocska
@Janocska
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3575
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2311