Золотистий Вересень: Спів природи в Осіннім Вальсі.
Вересень виходить, природа прокидається, Краса в її обіймах повільно розцвітає. Літа прощальний подих чарує в повітрі, Осіннім спектром кольорів світ переливається. Ліси одягаються в палітру золотисту, Дерева різноманіттям відтінків барвисту. Вересень розфарбовує сади та гаї, А діти, у школу знову весело йдуть вперше. Вітерець шепоче секрети деревам, Збираючи в долоні останні сльози літа. Пташки готуються до мандрівки на південний край, А небо вересневе в безмежжі синьому горить. Вересень це перехід, між двома порами, Золотиста осінь на зиму готується з красою. Цей місяць як казка, де природа святкує, Вересень приносить в душі спокій і вдячність щедруючи.
2023-09-29 18:41:59
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Н Ф
Яка краса у вірші! Таке враження, що все побачила на власні очі
Відповісти
2023-10-01 05:43:11
1
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2199
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1971