Золотистий Вересень: Спів природи в Осіннім Вальсі.
Вересень виходить, природа прокидається, Краса в її обіймах повільно розцвітає. Літа прощальний подих чарує в повітрі, Осіннім спектром кольорів світ переливається. Ліси одягаються в палітру золотисту, Дерева різноманіттям відтінків барвисту. Вересень розфарбовує сади та гаї, А діти, у школу знову весело йдуть вперше. Вітерець шепоче секрети деревам, Збираючи в долоні останні сльози літа. Пташки готуються до мандрівки на південний край, А небо вересневе в безмежжі синьому горить. Вересень це перехід, між двома порами, Золотиста осінь на зиму готується з красою. Цей місяць як казка, де природа святкує, Вересень приносить в душі спокій і вдячність щедруючи.
2023-09-29 18:41:59
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Н Ф
Яка краса у вірші! Таке враження, що все побачила на власні очі
Відповісти
2023-10-01 05:43:11
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2374
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1533