#chen moon agony
Syram
صمتت الريح، وما زال المساء كئيباً لا أحد يتجول في البساتين بينما أعود لأراقب قبرك مارجريت وأنثر الزهور على التراب الحبيب داخل هذه الزنزانة الضيقة ينام نعشك هذا الجسد الذي كان يوماً مرحاً طريب مَلكُ الفظائع أرادك فريسةً له وهيهات لا الثروات تعيد حياتك ولاجمالك الرغيد أواه أليس في قلبه رحمة؟ ألا ترد السماء عنك يد القدر؟ خرير الجدول ألا يشفع؟ فضائل حياتك القصيرة ألا تُسليه؟ أواه ولم أبكي؟ طيري بعيداً ياعمري طيري أبعد من قرص النهار الحارق حلّقي تقودك الملائكة إلى الجنان إلى حيث الفضيلة، حيث لا أسى، لا أحزان وتذكريني عزيزتي ماري، تذكري فضائلي كما سأذكر الوجه الجميل، عيناك وثغرك أما دموعي وعاطفتي فلن تبارحني ستبقى نائمة ،مارغريت، في مكانها المعتاد.
2020-10-06 15:08:43
9
0
Інші категорії
Вірші до свят Ода Сумні вірші Поеми Вірші в прозі Привітання
Інші поети
papa emmanuel
@papa_emmanuel
Мария Шпир
@mariya_shpir
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1301
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11353