Протягом двох годин наодинці зі своїми думками Бора займалася фігурним катанням. Після стількох вихідних це тренування показалося їй досить виснажливим, а ще дівчина відчувала слабкість, тільки не фізичну, а душевну. Тому що на трибунах не було Юнхи, яка одним поглядом змушує кращу подругу викладатися «на всі сто». Без неї катання на льоду не принесло молодшій Лі радості, навпаки, вона ще більше стала тужити по своєму життю в Тегу.

Після тренування цей сум прогнав дзвінок від Техьона, який доречі, по рахунку, виявився уже п’ятим. І скоріш за все, причиною наполегливості хлопця були хвилювання Юнхи, яка наче відчуває, коли її подруга втрачає наснагу йти за своєю мрією. Бажання розмовляти з вульгарним «посередником» у дівчини не виникало, і все ж вона відповіла на його дзвінок.

— Чого тобі? — змучено сказала молодша Лі в трубку.
— Ей! Малявка. Навіщо тобі той телефон, якщо на дзвінки не відповідаєш? Тільки не кажи, що дві години у ванній провела. Чи ти мене ігноруєш? — невдоволено говорив Кім.
— Хотілося б, та ні. І це ти у нас постійно валяєшся без діла, а я тренувалася. Тільки що зайшла до роздягальні і вже збиралася викликати собі таксі. — врівноважено відповіла вона.
— Навіщо таксі? Я сам тебе заберу, адже мені потрібно відправити фотозвіт, сама знаєш кому. Тож, на якій ковзанці ти каталась? — дбайливий — це не про Техьона, тому Бора здивувалася його пропозиції.
— Дякую, однак мені краще з тобою не світитися на людях. Не хочу потім слухати про себе брудні плітки. — спочатку сказала і тільки потім дівчина задумалась. — Хоча, почекай… Твоя погана репутація може мені пригодитися, тож я приймаю цю пропозицію. Як за швидко ти доберешся до спортивного комплекса — «Кристал»? — план по розриву заручин випадково знайшовся сам і білявка не могла ним не скористатися.
— Зараз я за кермом, тому досить і десяти хвилин. Можеш виходити. — Техьон чудово почув слова Бори, але нічого не сказав.

Закінчивши телефонну розмову дівчина поставила спорядження у свою шафу, а потім одягла тепле пальто і направилась до виходу. Проходячи повз інші роздягальні вона почула чоловічі голоси. Скоріш за все, це хокейна команда Чонгука, яка також проводить тут тренування і звичайно ж, дядько Джихун зробив так, щоб майбутні молодята частіше бачилися. У графіку броні ковзанки він вибрав для майбутньої невістки саме той час, який був або до тренування сина, або після. І дивуватися тут нічому, адже батьки з обох сторін тільки і говорять про весілля своїх дітей.

Залишившись непомітною, дівчина пройшла повз закритих дверей роздягальні, тому що зараз у неї не було бажання бачитись зі своїм нареченим. Уже на вулиці, біля головного входу, під дрібненьким снігопадом, Бора десь пів години виглядала сірий Porsche Техьона.

На дворі було досить холодно, і все ж, вона продовжила чекати знайомого, час від часу струсуючи сніг з волосся і пліч. Та замість спорткара Кіма, на горизонті появилися габаритний чорний Mercedes-Benz, а за ним білий Hyunday. Хлопців, які сиділи за кермом цих авто, молодша Лі впізнала одразу, але ховатися було нікуди, тому вона просто нахилила голову донизу. Світле розпущене волосся закрило половину обличчя дівчини, та її все рівно помітили водії, які припаркували свої машини прямісінько перед нею.

— Ох відчуваю перепаде нам зараз від тренера за спізнення. — виходячи з авто, яке їхало другим, жалівся Пак Чімін — кращий друг Чонгука.
— Це все через тебе. Кожен раз збираєшся на тренування, як на побачення. — обурювався Чон, зацікавлено розглядаючи дівчину, яка здавалася йому знайомою.
— І не даремно. Хто знає, коли я зустріну своє справжнє кохання. — не відриваючи погляду від незнайомки, з посмішкою додав світловолосий Чімін.
— Теж мені герой-коханець знайшовся. — Чонгук не сприйняв серйозно слова друга, тому що дуже добре його знає.

Всього на одну мить Бора підняла голову, і тут же зустрілася поглядом з високим брюнетом. За три роки він став виглядати ще краще. Вже не худорлявий юнак, а мужній і харизматичний чоловік. Навіть будучи одягненим в теплий одяг, від нього віяло сексуальністю за кілометр, та серце Бори билося спокійно. Її дитячі почуття наче розтворилися в повітрі і в цім вона тільки що переконалася.

Коли дівчина знову опустила голову донизу, один із хлопців направився прямо до неї. Це був Чімін, він ще той ловець на красунь з гарною фігурою, яку не змогло приховати довге пальто молодшої Лі. Однак сьогодні йому не повезло показати свої вміння ловеласа, адже авто Техьона, яке швидко під'їхало, встало прямісінько між ними.

— Знаю, знаю, спізнився. Даремно я поїхав по переповнених вулицях Мьондона. — признаючи свою вину, Кім виходив із машини. — Пробач, цього більше не повториться. Пиріжок, ти ж не ображаєшся на мене? — він не з тих, хто легко просить пробачення, тому молодша Лі була здивована поведінкою свого «друга». — І чому ти без шапки? Не боїшся захворіти? Я ж тоді буду хвилюватися і не зможу нормально спати. — підходячи до Бори, хлопець знімав зі своєї шиї шарф та говорив повну маячню.
— Ти що, головою об кермо ударився? Чому верзеш такі дурниці? — тихо обурилася Бора, але Техьон уже ввійшов у роль її залицяльника.
— Так і знав, що моя крихітка образиться. Не будь такою і іди сюди. — він накрив її голову своїм шарфом, однак дівчина тут же схопилася руками за його руки.
— Я ж заборонила мене торкатися. Бачу ти забув, як буває боляче, коли тебе б’ють в пах. — з Кімом молодша Лі ніколи не була леді, тому що він її постійно виводив із себе і після трьох років знайомства нічого не змінилося.
— Навіть не думай. І ти ж сама збиралася зіпсувати свою репутацію. Тому підіграй мені, або ж мовчи, тоді я зроблю все сам. — тихо добавив він, а потім скосив погляд у бік двох знайомих хлопців.
— Я тебе приб’ю. — скрізь зуби шепотіла дівчина, після чого опустила свої руки, щоб начебто її хлопець зміг потурбуватися про неї.
— Тобі йде покірність. — зав’язавши шарф на шиї знайомої, з посмішкою добавив Техьон, а потім погладив її по обличчю.
— Не біси мене. — ідея друга не сподобалася Борі, та він буквально загнав її в кут.
— А то що? Покараєш мене? Спочатку прийдеться прив’язати до ліжка, бо я буваю буйним. — і знову пішли його вульгарні жарти з натяком на секс.
— Феее, збоченець. — нічого нового у їхньому спілкування не було, тому і збентеження не виникало.
— Техьон, привіт. — нарешті привітався Чімін, а Чонгук просто надмірно кивнув головою. — Ти коли повернувся до Сеулу? Чому не зателефонував мені? — Кім і Пак однокурсники, а ще вони часто розважаються разом, особливо, коли Чонгуку лінь з дому вийти.
— Привіт, я тільки недавно приїхав і трішки був зайнятий. — відповідаючи, високий шатен перевів погляд на білявку, яка стояла поруч з ним.
— Невже повернувся сюди заради дівчини? — здавалось, що Чіміну сподобалася Бора і він хоче знати, чи можна до неї залицятися.
— Можливо. — з посмішкою відповів Техьон, встигнувши зауважити, яким заінтересованим поглядом на свою наречену дивився Чонгук. — Вибачте, та ми уже підемо. Не хочу щоб моя маленька потім температурила. — ніколи і ні з ким, хлопець так не сюсюкався, а отже красива незнайомка, за якою він приїхав, особлива.
— Навіть не познайомиш нас? — не втримався брюнет від запитання, яке лише дало підтвердження тому, що він не впізнав Бору.
— Якось іншим разом. — Кім ще той гравець, він не стане за просто так відкривати свої карти.

Трішки розгублена через витівку «друга», дівчина і слова не сказала давнім знайомим, за одного із яких вона повинна вийти заміж. Молодша Лі продовжувала ховати обличчя, адже почувала себе ніяково. До машини Кіма вона йшла не повертаючи голови назад, а Чон в цей час продовжував свердліти її своїм поглядом. Він був упевнений в тім, що десь бачив цю привабливу білявку, тільки не міг пригадати де і коли.

— Цікаво, скільки часу протримається це його нове захоплення? — Чімін відкрито заздрив однокурснику, адже у того в університеті цілий фан-клуб красунь.
— Впевнений, до початку навчання вони розійдуться. Просто почекай, якщо вона тобі так сильно сподобалася. — приховуючи свою зацікавленість, відповів Чон і першим зайшов у будівлю спортивного комплекса «Кристал».
— Наче і тобі ця краля не приглянулася. — з іронією про себе сказав Пак, а потім догнав свого друга.

• ***

Виїжджаючи з подвір’я комплексу, Бора злісним поглядом дивилася на Техьона. Якби той зараз не сидів за кермом, то отримав би від неї доброго прочухана, як на минулорічні літні канікули. Тоді навіть Юнха не втручалася в їхні розбірки. І все ж, не таким способом дівчина збиралася розірвати свої заручини, а тепер через цього винахідника, їй прийдеться не раз виправдовуватися.

— Ти зовсім з глузду з'їхав? Навіщо ти ляпнув, що ми зустрічаємося? — якомога стримуючись, обурилася білявка.
— Хіба я казав, що ми з тобою в стосунках? — все що говорить Кім має два і більше сенсів, тому в його словах не буває ясності.
— Ні… Однак вони все зрозуміли саме так. — дівчина опиралася на логіку, та їй не місце там, де є хитрість.
— Це ж Чонгук і Чімін, вони за кожною юбкою зазирають. Хоча дивно, що ці двоє тебе не впізнали. Як на мою думку, ти а ні трохи не змінилася, хіба що груди і задниця трішки підросли. Так і хочеться прикласти руку. — з Борою Техьон прямий як двері, говорить все, що думає, незважаючи на її реакцію.
— Ти можеш хоча б інколи бути серйозним? — вона не ведеться на його підлабузництво, на відміну від інших дівчат.
— Я сама серйозність і припини даремно хвилюватися. Ці мої натяки, про наші відносини, вбережуть тебе від зайвої уваги ловеласів в університеті. Адже, якщо я в комусь заінтересований, то ніхто не сміє претендувати на моє, в тім числі і твій наречений. Я зроблю так, що він ніколи на тобі не жениться, тільки прийми мою допомогу. — Кім знайшов те, чим можна контролювати дії молодшої Лі, щоб дотримати слово дане Юнхі.
— Збираєшся розіграти сцену а-ля «цирк на дроті»? Сам хоч розумієш, що мені пропонуєш? — його ідея здавалася білявці безглуздою.
— Ну, як хочеш. — якось байдуже відповів хлопець, а потім випадково помітив магазин весільних суконь. — Доречі, одна моя знайома купляла в цьому місці сукню на своє весілля. Може заїдемо і домовимося про твою примірку? Ти уже вибрала фасон? — знаючи її слабкість, Техьон буде давити туди до кінця.
— Навіть не думай зупинятися. — від однієї вивіски весільного салону Бору нудило. — Добре. Роби, що хочеш, тільки прошу, у мірах розумного. — все-таки вона погодилася, не знаючи, що її жде.
— Ох, ці ж міри… — із задоволеною посмішкою супроводжувалися його слова.

Після виснажливого тренування дівчина збиралася відпочити удома, та хлопець, який мав її туди відвезти, спочатку зупинився біля ресторану. Все як любить Бора, корисна і мало-калорійна вечеря без гострих приправ, на одну з яких у білявки алергія, а ще її улюблений чай із зеленої м’яти, що б краще спалося. Після цього, по дорозі додому вона декілька разів позіхнула, а потім заснула, впираючись головою в бокове вікно.

Те, що пасажир на сусідньому сидінні спить, Техьон помітив тільки тоді, коли зупинився біля дому сім'ї Лі. Образ сплячої дівчини, у якої більше не залишилося сил на бадьорість, викликало у нього милу посмішку. Однак перед тим, як розбудити білявку, шатен зробив декілька її фото і зразу ж відправив їх Юнхі. На протязі одної хвилини дівчина поставила лайк під кожним фото кращої подруги, а внизу підписала, — «Бідненька, зовсім без сил. Не забудь провести її додому.»

— І коли вона ось так почне за мене хвилюватися? — бубонів собі під ніс Кім, а потім доторкнувся рукою до плеча сплячої Лі, та виявилося, що її не так легко розбудити. — Крихітко, прокинься. — вказівним пальцем він почав гратися з губами дівчини, а та їх через це облизувала. — Ей! Бора, відкрий очі. — хлопець нахилився ближче до лиця дівчини і декілька секунд розглядав її білосніжне обличчя, допоки не зустрівся із нею поглядом.
— Що ти робиш? Знову порушуєш мій особистий простір? — обурено спитала вона.
— Всього-навсього намагаюсь тебе розбудити. — не приховуючи посмішки відповів він, а потім навмисно ударився своїм чолом об її.
— Ауч… Та прокинулася я, прокинулася. Голову свою кам’яну забери. — відчуваючи на собі його дихання, молодша Лі просто відштовхнула Кіма, адже ця ситуація з якого боку не поглянь, виглядала абсурдною.

На прощання сухе «Добраніч» і сильний стук дверей машини, який також повернув шатену здоровий глузд. Нехай його ендорфіни підскочили до межі збудження, волю своїй хтивості Техьон не дасть. З кимось іншим — можливо, та тільки не з Борою, хоча й сильно хочеться її торкатися. Та на неї Юнха поставила величезне табу і цього йому не варто ігнорувати. Однак, хлопцю важко залишатися байдужим, коли сексуальна красуня знаходиться в декількох сантиметрах від нього. І він не один такий.

Після короткої розмови з матір’ю, дівчина відмовилася від вечері та пішла до своєї кімнати. Сьогоднішній день був досить насиченим, тому сил на обговорення сімейних справ у неї не залишилося. Прийнявши ванну, знесилена Бора заснула обличчям в подушку, навіть не переодягнувшись з теплого халата. Вона потребувала відпочинку, а ось посередник між нею і Юнхою пішов розважатися у нічний клуб.

Нічого дивного, однотипне життя без присмаку новизни його не влаштовує і такою ж самою є дівчина, до якої, як вважає Техьон, у нього романтичні почуття. Вільні стосунки не зобов’язують партнерів бути вірними один одному, тому обмеження в їх плотських втіхах з іншими немає. Це єдине, що Бора ніяк не може прийняти в Юнхі, або ж змінити. Та зараз, це хоча б не викликає у білявки відразу, як було раніше.

— Бачиш. І доби не пройшло, а твій друг уже змінив подружку. — спостерігаючи з Паком за тим, як Кім розважався у компанії дівчат, вірно підмітив Чон.
— Це ж Техьон. Однієї підстилки йому завжди мало, якою б шикарною вона не була. — попиваючи віскі, додав Чімін.
— І що з цього? Вони ж не його власність. Тим паче та дівчина, яку ми бачили біля комплексу, виглядала досить пристойно, тому я сумніваюся, що у неї з ним все серйозно. — зі свого досвіду брюнет допустив ці припущення. — Але якщо ти так боїшся Техьона, я сам справлюся з цим білокурим янголом. — не менше друга Чонгук був заінтересований красунею, яка аж занадто здалася йому знайомою.
— Ну давай, спробуй відняти у нього іграшку. Ставлю одне бажання на твою невдачу. — для таких, як ці двоє любов — гра, де є переможець і переможений.
— Ох не заздрю я тому, що тобі прийдеться зробити, коли я виграю у цій ставці. — з підступною посмішкою погодився Чон.

• ***

Зі звуком будильника для Бори розпочався ранок. Їй було важко прокидатися, адже вона за останні два тижні встигла відпочити від свого напруженого режиму. І все ж, дівчина не може халатно відноситися до своїх тренувань, якими вона займається не тільки на льоду. Теплий чай, а на сніданок лише одне яблуко і шматочок сиру. З цим мало-калорійним запасом їжі вона відправилася до спортзалу, у якому її мати уже замовила абонемент.

Тіло молодшої Лі має схильність до повноти, тому їй приходиться дотримуватись суворої дієти. А щоб міцно триматися на льоду, дівчина займається йогою, а також фізичними вправами, які змушують м’язи її тіла напружуватися. Саме Юнха пояснила кращій подрузі вислів — «Краса потребує жертв». Тому що фігурне катання не для дівчат із зайвою вагою. Бора з тяжким трудом привела себе в бездоганну форму і навіть не думає знову ставати «жирною свинкою».

Опинившись у спортивному залі, вона взялася за діло, розпочавши своє тренування з розтяжок, а закінчила його дівчина бігом на біговій доріжці. Попереду неї панорамне вікно, яке виходить на заповнені вулиці міста, а з навушників звучить драйвова музика. В думках розбираючи вчорашні події, дівчина не звертала увагу на погляди в свій бік. Її сексуальне тіло вабило чоловічу стать, як солодке вабить бджолу, однак підійти до красуні наважився тільки один відвідувач цього спорткомплексу.

Вставши поряд з нею на сусідню доріжку, брюнет увімкнув середню швидкість і почав біг, чим привернув до себе увагу Бори. Від несподіваної зустрічі з Чонгуком, вона чуть не злетіла з доріжки, яка рухалася на високій швидкості, тому прийшлось зупинитися і вимкнути музику в навушниках.

— Вибач. Здається я тебе налякав. — так ввічливо почав він.
— Не вибачайся, постійно літаю в своїх думках. — вона поводилася так, наче теж його не впізнає. — Не буду відволікати своєю неуважністю. — як найшвидше дівчина хотіла закінчити цю розмову, тому зійшла з доріжки і уже направилась до іншого тренажера.
— Почекай. Здається я тебе знаю. — наче відлуння прозвучало в її голові. — Точно! Ти ж подруга Техьона. Пам’ятаєш, ми вчора бачилися біля комплексу «Кристал»? — Чон не просто так підійшов до дівчини.
— Так, пам’ятаю. — з несправжньою посмішкою, вона знову повернулася до нього обличчям.
— Це не моє діло, та тобі краще остерігатися такого хлопця, як він. — Чонгук не любить ходити кругами, він одразу йде в наступ.
— Цікаво… — зухвало додала білявка. — Ну і яким ти бачиш Техьона? Невже знаєш про нього те, чого я не знаю? — її справді зацікавили слова нареченого.
— Він ще той герой-коханець. Не заводить довгі стосунки, тому міняє дівчат частіше за шкарпетки. Будь з ним обачна. — Чону не в новинку прикидатися другом заради власної вигоди, та своїми словами він розсмішив красуню.
— Дякую за підказку, однак нічого нового я не почула. — її очікування не виправдали себе.
— Почекай, це не жарт. — брюнет зупинив доріжку і підійшов ближче до білявки. — Ти здаєшся мені хорошою дівчиною і я не бажаю тобі зла. Красуні схожі на тебе заслуговують хороших хлопців. — ніколи раніше він не говорив молодшій Лі подібного, а вони між іншим, росли разом. Тому зараз, будучи незнайомкою в його очах, вона відчула присмак образи, виникнення якої не пояснити на словах.
— Знай ти мене краще, нізащо б не похвалив. — необдумано сказала Бора, дивлячись брюнету у очі.
— Що це значить? — її відповідь здивувала його.
— Нічого такого. Не сприймай мої слова всерйоз, а тепер вибач, я піду. — поруч зі своїм нареченим, дівчина не відчувала збентеження, навпаки, трималась впевнено.
— Давай хоча б познайомимося? Я Чон Чонгук. А тебе як звуть? — спор нікуди не дівся і хлопець про це не забув.
— Ммм… Зви мене, як всі мої друзі — «Пиріжок». — Бора уже збиралася сказати своє ім’я, але в одну мить передумала.
— Пиріжок? Це що за прізвисько таке кумедне? Хто тобі його дав? — дівчина здавалась хлопцю таємничою, однак це тільки вабило його.
— Одна особа, яку я дуже сильно люблю, як і це миле прізвисько. — коротко і зовсім не ясно, з посмішкою відповіла білявка.

Розгублений, проте ще більше заінтересований у молодшій Лі, Чон хотів задати їй ще декілька запитань. Та тільки він відкрив рота, тут же заграла мелодія на телефоні, який вона тримала в своїй руці. Техьон вибрав підходящий момент щоб прийти на допомогу. Дівчина з радісною посмішкою відповіла на дзвінок, після чого, шепітом попрощалася з Чонгуком.

— Ти буквально врятував мене від знайомства з моїм нареченим. — уже в роздягальні Бора розказала Кіму, кого зустріла в спортзалі, куди її записала Мійон.
— За два дні ви двічі випадково зіштовхнулися. Може він справді твоя доля? — шатен наштовхував білявку на думки, які і йому здавалися безглуздими.
— Знущаєшся? І коли це ти в долю став вірити? Ніякої випадковості у наших зустрічах не має, це все моя мати і дядько Джихун — двоє маніпуляторів. Можуть собі руки потиснути. — невдоволено жалілася Бора.
— Батьки бажають своїм дітям тільки добра, інколи треба до них прислухатися. — він слово у слово повторився за Юнхою.
— Тебе знову онні розбудила? Ти коли сам в останнє прислухався до своїх батьків? Хоча, твоя сім’я не схожа на мою. Ніхто не змусить тебе робити те, чого ти не хочеш. — дівчина заздрила волі хлопця, не здогадуючись, що за нею приховується.
— Тож і тебе не змушують. Це твій вибір, бути пай-донечкою. — ще трішки і він сказав би те, що думає насправді, але зупинився, тому що правда йде врозріз з його планами. — Хоча… забудь. Що я можу розуміти в серйозних стосунках, якщо ні разу їх не заводив? Тож, чим займаєшся після тренування? — Техьон вирішив змінити тему розмови, поки не ляпнув чогось зайвого.
— Сидіти вдома наодинці, якось не хочеться. Хотіла прогулятися, але на вулиці холодно, тому засяду в кафе до вечірнього тренування на ковзанці. Ти випадково не знаєш місця, де подають дієтичні обіди? — дивно, але молодшій Лі не так вже й важко сприймати Кіма, як близького друга.
— Знаю один ресторанчик, в якому готують здорову їжу, але вони працюють тільки на вивіз. Моя колишня часто робила там замовлення і у мене ще залишилася їхня візитка. Я б не проти з'їсти суп з водоростей, а тобі що замовити? — після нічної гулянки шатен лінувався їхати до Бори, тому вирішив схитрувати.
— Дякую, та я і сама можу зробити замовлення, тільки скинь мені номер телефону того ресторану. — вона не зразу розгадала його наміри.
— Краще відправлю тобі адресу свого місця проживання. Я ще не снідав, а їсти наодинці не люблю. Нарешті побуваєш у справжній холостяцькій берлозі. Це тобі не сімейне гніздечко. — він наче вередливе дитя, яке все робить тільки на свій лад.
— Здається, ти спав більше ніж треба, інакше не пропонував би мені таке. Я, і до тебе в гості? З ліжка вночі падав, чи як? — його пропозиція здавалась їй абсурдною.
— Тільки не кажи, що боїшся залишатися зі мною наодинці? Ми ж лише друзі. Чи ти таємно бажаєш більшого? — Техьон знає, як зачепити Бору, а точніше її самовпевненість.
— Тільки не з тобою. Нічого не змінилося, ти досі не в моєму смаку. І я теж буду суп із водоростей. Надсилай свою адресу. — вона знала, що це його улюблена приманка, але всерівно повелась на неї.

Прийнявши душ, дівчина одягнула теплі речі і покинула спортзал. Ще в роздягальні вона замовила таксі, тому воно уже чекало її біля виходу. Чонгук вийшов слідом за білявкою, однак він втратив її зі свого поля зору. Наче і не Попелюшка, а все ж втекла від свого «названого принца», ще більше розпалюючи до себе інтерес гарячого красеня.

— Ого! Ти ще й не з порожніми руками? — сказав Техьон, відкривши Борі двері.
— Виховання не дозволило прийти без нічого. Ось, тримай, твій улюблений торт з шоколадом та полуницею. — вона вручила хлопцю коробку, після чого зайшла до гостьової. — Ну й бардак. У тебе минулої ночі вечірка була? Чи ти просто не прибираєш? І як можна бути таким неохайним? Ви з Юнхою обоє — ходячий хаос. — розглядаючи квартиру, молодша Лі критикувала Кіма, та його це тільки забавляло.
— Не всі такі чепурненькі, як ти і Юнгі. — шатен навмисне згадав Міна, адже досі не розумів, куди подівалось їх з Борою кохання.
— З цим не посперечаєшся, оппа нехай виглядає брутально, і все ж, він тримає порядок у домі. Без нього у Юнхи немає ніякої стабільності. — зазвичай у бік колишнього або колишньої летять образи, але молодша Лі ще ні разу не сказала щось погане про Міна.
— Цікаво, він завжди в твоїх очах святим виглядає? — і знову колюче питання.
— Намагаєшся підняти тему розмови, яку я навіть з онні не обговорювала? Даремно. Я все рівно нічого не скажу і це взагалі не твоя справа. Тож, де моя порція супу з водоростей? — вона не готова говорити про стосунки, за які не боролася, тим паче з Кімом.
— Проходь, все на кухні. Кур'єр буквально перед тобою пішов. — ще трішки сонливий, шатен вказав у сторону кухні.

Судячи з того, як ці двоє насолоджувалися їжею і не скажеш, що вони не є близькими один одному. Напевно тому що ніхто із них не вдає із себе того, ким не являється. Відкритість — запорука дружби.

— Не так багато часу залишилося до початку навчання. Що будемо робити з твоїм зарученням? Є якісь ідеї? — насолоджуючись тортом, спитав Техьон.
— Я знаю, що він не хоче женитися на мені так же само, як і я виходити за нього заміж. Так що ніякі ідеї не потрібні, просто з твоєю допомогою буду уникати наших зустрічей, поки Чонгук першим не відмовиться від весілля. — Бора побоялася змінити ситуацію, в якій все йшло, як по її замовленню.
— Цього не станеться. Він від тебе нізащо не відмовиться. — смакуючи солодке, із загадковою посмішкою додав хлопець.
— Ти не знаєш, але Чонгук з дитинства мене на дух не переносить. Він заявляв, що скоріш у монахи піде, чим буде зі мною. — їй хватало аргументів для подібного висновку.
— Ох, крихітко, ти зовсім не розбираєшся в тім, що вабить чоловіків. Невже не помітила, як цей нарцис на тебе дивився? Досі не признаєш себе красунею? Добре, поглянь на своє відображення у дзеркалі. З такою сексуальною зовнішністю, тебе буде хотіти кожен здоровий мужик і твій наречений не виняток. — досить відверто говорив Техьон.
— Тільки не він, особливо, якщо дізнається хто я. Може, варто було сьогодні назвати йому своє ім’я? — плисти за течією легше, чим напроти неї.
— Ще рано. Якщо так хочеш, щоб в тобі розчарувалися, потрібно показати свій заплямований бік, навіть якщо його немає. Ось наприклад, кого очікує побачити Чонгук у ролі своєї нареченої? — Кім задумав хитрість, та чи вигорить вона?
— Ми три роки не бачились і не спілкувались. Звідки мені знати? Тим паче, за Кукі завжди вибирають батьки, як і за мене. Це ти у нас вільна пташка. — життя друга здавалось дівчині аж занадто райдужним.
— Кукі? Як мило. Придумай і мені прізвисько, щоб ми стали ще ближче. — у виді загравання попросив Техьон, а в цей час його рука під столом уже торкнулася коліна білявки.
— Воно у тебе є — «Збоченець». І я здається, заборонила мене торкатися! Раніше я думала, що ти прикидаєшся, та це вже не жарти. Тобі варто знову звернутися за допомогою психолога. — вперше, коли він порушив її особистий простір, Бора відчула себе приниженою, тому вона довго уникала зустрічей з хлопцем. Однак зараз, дівчина перегнула палицю зі своїми грубими висловлюваннями.
— Я ж не роблю тобі боляче. Тоді чому обурюєшся? Невже так важко не звертати на це увагу? Юнха ж не раз говорила, що ці дотики не несуть у собі сенсу. Як можна бути такою безжалісною? — він порівняв її з тією, яка завжди була поруч. — Ніякого порозуміння до моєї тактильності. Ми дійсно не зможемо бути друзями. Сама розбирайся зі своїм весілля і примиренням з кращою подругою. — він не хотів сваритися з молодшою Лі, однак Кім злиться, коли йому вказують на його недоліки.
— Вибач. Я сказала не подумавши. Просто мені теж нелегко сприймати твою слабкість до дотиків. — білявка відчула свою провину, тому почала шукати компроміс. — Давай так, будемо триматись за руки, коли розмовляємо? Цього ж досить, щоб вгамувати твій потяг — бути ближче до довіреного тобою об'єкта? — іншого виходу вона не побачила.
— Досить. І я приймаю твої вибачення. Але запам’ятай, що ти сама це запропонувала. — шатен знову сів за стіл і першим витягнув руку вперед.

Суворий вираз обличчя Кіма змінився тільки тоді, коли Бора торкнулась пальцями його гарячої долоні. Дивлячись у очі «друга», вона відчувала, як водночас він міцно і ніжно стискав її руку, наче тримався за останній квиток на концерт улюбленого гурту.

— Я напевно ніколи до цього не звикну. — дивлячись на сплетіння їх пальців, додала білявка.
— Помиляєшся. Ти б давно уже не звертала увагу на мої дотики, якби два роки тому я не поїхав учитися в Сеул. Ми просто мало бачились в живу, але завдяки Юнхі, доволі часто спілкувались по телефоні. Ти ж їй досі не сказала, що у мене і до тебе появилась прив’язаність. Чому? — Техьон ні з ким не обговорює свої психологічні травми, навіть з молодшою Мін.
— Тобі б за це прилетіло від онні, так як прилетіло Юнгі. Тому я не сказала їй, що ти при кожній зустрічі намагаєшся мене торкнутися. І як я розумію, ти теж не хочеш, щоб вона про це знала? — яким би дивним Кім не здавався, все ж він хороший друг.
— Якщо Юнха дізнається, що я претендую на її «Пиріжок», від мене і мокрого місця не залишиться. Я не хочу опинитися на місці хьона, тому нізащо не говори їй. — Техьон бачив розвиток подій за схожим сценарієм і таке його не влаштовує.
— Домовилися. — тепер у них, як у настоящих друзів, є секрет.

По обіді, дівчина все-таки змусила хлопця прибрати у квартирі, з чим сама йому допомогла. Після чого він відвіз її до комплексу «Кристал» на вечірнє тренування, і сьогодні, Кім зайшов у середину будівлі, щоб поглянути на розкатку молодшої Лі. В останній раз він спостерігав за її уміннями, два роки тому. А через декілька днів хлопець поступив до Сеульского Національного університету і уже рідко бував удома.

— Капець, як тут холодно. Холодніше, чим на вулиці. — шатен не переносить холод, тому він якомога краще укутався в своє довге пальто, і тільки тоді присів на одне з крісел першого ряду трибуни.
— Після тренування я пригощу тебе гарячим чаєм! — виходячи на лід, голосно крикнула Бора.
— Краще здивуй мене своїм вмінням кататися! Покажи, чи ти варта олімпійських змагань! — він гукнув їй у відповідь.

Після розкатки, дівчина виступила лише перед одним глядачем з номером, який не допоміг їй пройти відбірні. Техьон не розбирається у фігурному катанні, тому він був вражений уміннями подруги, але деякі недоліки хлопець все-таки помітив. Так, кожен стрибок білявки був виконаний ідеально, однак вона наче запрограмований робот. Ніяких різких рухів, все настільки стабільно, що моментами було нецікаво.

— Ну як? Що скажеш? — Бора під'їхала до бортів, щоб дізнатися думку друга, щодо її номера.
— Ти, хоча б колись виходила за рамки своїх умінь? — він задав чудове запитання, яке дівчина не одразу зрозуміла. — Два роки тому роблячи помилки у стрибках, ти горіла на льоду яскравим полум’ям. Через «не можу» йшла на ризик, наче від фігурного катання залежало твоє життя. Тоді хто погасив цей дикий вогонь? — замість похвали з його вуст вилетіла незрозуміла критика.
— Я посварилася з Юнхою і вернулася туди, куди не хотіла повертатися. — це перша причина, яка прийшла їй у голову.
— Думаю, справа в іншім. Зараз в твоїх очах немає ані крапельки пристрасті. Твій організм явно припинив виробляти ендорфіни, а про естроген я взагалі мовчу. Ось коли ти в останнє відчувала адреналін від взаємодії з іншою людиною? — Кім бачив її наскрізь.
— Який же ти хитрий. Натякаєш на те, що через відсутність сексу я не можу круто кататися? Намагаєшся мене в ліжко затягнути? Даремно стараєшся. Цього не буде. — знаючи його і про що хлопець увесь час думає, молодша Лі побачила інший сенс в словах друга.
— Ти настільки поганої думки про мене? Я лишень намагаюсь тобі допомогти. Хоча, забудь. Це мене секс робить живим, а у тебе може бути інша кнопка активації. Якщо закінчила з тренуванням, то пішли, інакше я перетворюся в льодяну скульптуру. — Техьон не став нав’язувати свою думку, тому що білявка не готова приймати його допомогу.
— Тільки пів години пройшло, а де ще півтора? Якщо вже так змерз, повертайся додому, а я, як закінчу, замовлю собі таксі. — Бора повинна виконувати норму, адже кожне тренування грає велику роль.
— Краще я почекаю тебе в машині. — він пообіцяв Юнхі наглядати за її подругою і свою обіцянку шатен дотримує.

Після того, як Кім пішов, молодша Лі знову почала робити розкатку, але всі її думки були зайняті лише тим, що він сказав. «Невже вона справді втратила запал до фігурного катання? Якщо так, то коли це сталося і чому?», в голові виникло багато запитань, і ще більше варіантів відповідей на них. Врешті решт замість тренування Бора намотувала круги на слизькій поверхні. Спантеличена білявка повернулася до реальності після гудка, який свідчив про кінець її броні на ковзанку.

Сьогодні вона хотіла піти раніше відведеного часу, щоб знову не зустрітися з нареченим. Але дівчина забула про це і наштовхнулася на всю хокейну команду, капітаном якої був Чонгук. Навіть одягнута у теплі легінси і сірий в’язаний светр, з пійманим у високій хвіст волоссям і без косметики, білявка виглядала привабливо. Її поява у головному коридорі викликала шквал емоцій хлопців, які прямували на ковзанку.

— Так ось, через кого наше тренування перенесли на час пізніше. — вигукнув Чімін, поки його друг брюнет з цікавістю розглядав Бору. — Напевно у тебе є знайомі серед акціонерів спорткомплексу? Не скажеш хто? — занадто прямо спитав він, вийшовши вперед.
— Може не будеш докучати дівчині? — Чон підійшов до молодшої Лі слідом за Паком.
— Ну що, це наша третя доленосна зустріч? Тож, може сходимо на побачення? — спираючись на свою ключку, самовпевнено запропонував він, а юнаки позаду нього стали здивовано переглядатись.
— Вибач, але я даремно не витрачаю свій час. — ще секунду назад її коліна тремтіли, допоки дівчина не побачила в цій незручній ситуації можливість помститися хлопцю, який багато разів привселюдно витирав ноги у її гордість. — Тому давай не відволікати один одного від того, чим нам подобається займатися. — досить голосно вона відмовила йому, що викликало насмішки команди.
— Хочеш сказати, що серйозно займаєшся спортом, а не задля свого задоволення? Тоді де твій тренер? Невже це Техьон? — якщо щось не йде так, як Чонгук хоче, він різко починає злитися.
— Перепрошую, та тебе це не стосується. І якщо було незрозуміло з моїх натяків, то скажу прямо, ти не у моєму смаку. — більш ясніше висловилася Бора, щоб потішити себе його ображеним виразом обличчя.
— Ей, Пиріжок! Поїхали пити чай, бо я замерз. — з іншого кінця коридора вигукнув Кім, чим привернув до себе увагу усіх присутніх.
— Уже йду, оппа! — гососно крикнула молодша Лі, а її друг від почутого округлив свої очі.
— Вона сказала"Оппа», чи мені почулося? — про себе бубонів шатен, та коли побачив серед інших облич невдоволене лице Чона, одразу все зрозумів. — Давай швидше, нам ще вечерю разом готувати. — він навмисно підкинув дров у вогонь, щоб якнайшвидше звести цих двох. Адже чуже завжди більш бажане, як своє.

Тільки дівчина зайшла в одну з роздягалень, Техьон підійшов ближче, щоб привітатися з другом і уже там біля дверей роздягальні почекати Бору. В цей час майже вся команда, окрім капітана і нападаючого пішли тренуватися.

— Знову приїхав забрати свою дівчину? Ніколи не бачив, щоб ти так дбайливо відносився до когось, окрім себе. — вірно підкреслив Чімін.
— Тільки їй про це не говори, а то ще зазнається. Але з чого ти вирішив, що я і Пиріжок зустрічаємося? — шатен не просто так це сказав.
— Хіба ні? — здивовано перепитав блондин, а брюнет поруч з ним непомітно посміхнувся.
— Я б не проти стати для Пиріжка більше, чим другом, та у неї лід не тільки в голові, а й у серці. Хоча саме він змусив її переїхати із Тегу до Сеулу і подарував мені шанс все змінити. — стільки брехні і ні грама сорому.
— Ну, якщо вона сприймає тебе як друга, не варто очікувати більшого. Френдзона — це вирок. — позлорадів Чонгук.
— І все ж, я не можу так просто відмовитися від дівчини, яка мені подобається. — сказав, наче відрізав і в цей момент із роздягальні вийшла Бора. — Ну нарешті. Ще трішки і замість чаю ти б гріла мене своїм теплом. — обнявши її за плечі, жартував Техьон.
— Швидше заморозила. — не втримавшись, скрізь зуби додала білявка, а іскри з очей так і летіли у бік друга, який знову порушив її особистий простір.
— Не така вже ти й холодна. — знову пожартував він, і тоді дівчина глянула на хлопця так, наче збирається доказати йому зворотне.
— Не злись, я пожартував. — Кім забрав свою руку з пліч молодшої Лі, разом з її рюкзаком. — Ходімо, не будемо відволікати хлопців від тренувань. — переклавши сумку на ліве плече, вільною правою рукою, він узяв білявку за руку, адже на подібний контакт вона погодилася.
— Давайте, до початку навчання, десь розважимося разом? Клуб, чи бар, на ваш вибір. — запропонував Чон, дивлячись на сплетіння пальців цих «дивних друзів».
— Я тільки за. — одразу погодився Кім.
— Тоді без мене. Забув? Нічні гулянки зіпсують мої плани. — вона не розважатися сюди приїхала.
— Якщо умовлю її, то напишу Чімі. Пішли уже запланована моя. — шатен не став сперечатися з подругою, тому що їй все рівно ніде від нього дітися.
— Зібрався просвердлити отвір в спині цієї красуні? — помітивши погляд друга, спитав Пак, коли Кім з молодшою Лі відійшли.
— Так дивно себе почуваю. Мені здається, що ми з нею давно знайомі. І якби не твій друг-недоумок, я б точно пригадав її. — відчуття дежавю появляється кожного разу, як тільки Чонгук бачить Бору і не дарма.
— Знаю, що він тобі не подобається, та я ніколи не бачив, щоб Те тримав дівчину за руку. За задницю, талію, чи груди — багато разів, але за руку — це для нього набагато інтимніше. Може залишимо цю суперечку? Він все-таки теж мій друг. — тільки зараз Чімін відчув провину за ганебну ставку.
— Ти перебільшуєш і це я твій кращий друг, так що навіть не думай приймати його сторону. — Чон не такий м’якосердечний, як Пак і у ньому уже прокинулася жага — позмагатися за увагу «Пиріжка». Він не з тих людей, хто відмовляється від своїх слів, чи здається навіть не спробувавши перемогти.