Міцно тримаючи руку Бори, Техьон разом із нею покинув спортивний комплекс «Кристал». Дівчина нічого не казала допоки вони не сіли у його машину, а потім вона неочікувано дала хлопцю підзатильник.

— Ауч! Боляче. — жалівся він.
— Та невже? У твоїй голові справді є чому боліти? Тоді навіщо ти замість мене так безглуздо погодився зустрітися з цими недоумками? Хоча б знаєш, як вони раніше поводилися зі мною? Чонгук не хоче весілля і мене це влаштовує. Його антипатія до моєї особистості не повинна зникнути. Розумієш? — їй явно не сподобалася ідея Чона.
— Чому ти так злишся? Він же не на побачення тебе запросив? — намагаючись заспокоїти подругу, Кім сказав якраз те, що її знову схвилювало.
— Саме запросив. За дві хвилини до того, як ти підійшов. — ось, що насправді розізлилио молодшу Лі.
— Ти диви, який шустрий. І що ти йому відповіла? — хлопцю стало цікаво, наскільки білявка недоступна.
— Звичайно, відмовила. Я сюди переїхала заради спорту і щоб воз'єднання своїх батьків. Цей шлюб — моя плата, але якщо вдасться її уникнути, я тільки за. Сама не розумію, чим він мене раніше приваблював. — все більше і більше Бора не хотіла виходити заміж за Чонгука.
— Він харизматичний і доволі сексуальний. За ним багато дівчат сохне, не ображай їх вибір. — Техьон не сліпий і бачить, що у білявки немає почуттів до нареченого.
— Тоді хай з ними проводить свій час, а не зі мною. — вона залишалась на своєму.
— Але в цьому випадку Чонгук не побачить, якою ти можеш бути поганою дружиною. Після того, як батьки вас знову представлять один одному, твій сексапільний образ змінить його рішення щодо весілля. Скільки можна це повторювати? Просто довірся мені, а щоб було легше, сприймай мене так же само, як Юнху. — шатен вправно маніпулює слабкістю інших, щоб достигнути своєї мети, коли зі своєю справитися не взмозі.
— Ти не вона. А ні трішки на неї не схожий. Хоча… Ти як і онні, занадто міцно прив’язуєшся до людей. — дівчина досі сумнівалася в намірах друга, але причин провірити його, вона не бачила.
— Не до всіх, тільки до особливих.

Техьон знову взяв Бору за руку і тримав її всю дорогу, поки авто не зупинилося біля кафе. Після гарячого чаю в затишному приміщенні і однієї порції гострої локшини для хлопця, вони нарешті відверто поговорили, згадуючи часи, які провели разом з Юнхою. Адже саме через неї ці двоє познайомилися. Не стримуючи журби, чи сміху, не поглядаючи на годинник, двоє не зовсім друзів говорили і говорили.

— А пам’ятаєш, наше перше знайомство? — перебуваючи в гарному настрої, спитав Кім.
— Що? Ні. Тільки не нагадуй. Мені досі соромно перед твоїм батьком. Це ж треба було тоді нам з онні йому на очі попастися і в такому вигляді. Якби не ти, він би однозначно викликав поліцію і тоді мою маму прихватило б серце. — білявка ніколи не зможе забути той божевільний вечір.
— Доречі, я все-таки зберіг відео з камери нашого двору, на якому Юнха вчить тебе плавати. — коли Техьон почуває себе нікчемним, він часто переглядає запис, який, як не крути, змусить його посміхнутися.
— Ей! Ти ж обіцяв його видалити. От навіщо воно тобі? — не так вже й серйозно обурювалася дівчина.
— Ви там такі смішні і безтурботні, рука не піднімається на те, щоб позбутися настільки цінних кадрів. Тільки я одне не можу зрозуміти. Як ви опинилися у нашому басейні? Знаю напевно, що всі входи на задньому подвір'ї були закриті. І чому ця негідниця привела тебе саме туди вчитися плавати? — здається молодша Мін посвятила друга не у всі подробиці.
— Ти сам сказав їй, що ти з батьками в Сеулі, а ключ-код від парадного входу онні знала напам’ять. Чесно, я намагалась її зупинити, але й сам знаєш, це неможливо. Саме в той день Юнха твердо вирішила, що мені, нарешті пора навчитися плавати. — причину виникнення такого рішення Бора не сказала, тому що зараз зовсім не підходящий настрій для обговорення її сімейних проблем.
— Ти ж так і не навчилася плавати. — хлопець констатував факт.
— Це тому що ви повернулися раніше і застукали нас оголених у своєму басейні. Після такого позору я більше не намагалася податися в плавці. Здається, того вечора, мій страх води ще біль закорінився у голові. — з іронією припустила білявка.
— Ей, ти ж багато років катаєшся на льодяній поверхні. Про який страх може йти мова? Хочеш, я сам навчу тебе плавати? Я в цьому спеціаліст. — з дружніх намірів запропонував він.
— Хіба якщо випаде можливість, та не зараз. Може після відбірних? В цей раз, якщо я їх не пройду, моя кар'єра фігуристки закінчиться так і не розпочавшись. — вона не жаліла себе, і інших планів на майбутнє у дівчини не було. — Невже у мені справді щось погасло? Скажи по правді, що саме? — хвала забувається легко, а ось критика, наче осадок хімічної реакції — паде на дно.
— Забудь те, що я сьогодні бовкнув. Моя оцінка твоїм умінням може бути помилковою. — Кім не хотів, щоб подруга зациклювалася на подібному, та вже запізно давати назад.
— А якщо ти правий? Як мені це змінити? — його слова не здавалися молодшій Лі пустими.
— Навіть не знаю. Може, спочатку, подумай над тим, чому ти вибрала саме фігурне катання? Не беручи до уваги дитячу симпатію до Чонгука. Що насправді приносить тобі щастя? Хто заставляє радіти? Ким ти хочеш стати і як до цього фінішу дійти? Знайшовши відповіді на подібні запитання, ти натрапиш на якір, який не дає тобі відірватися від землі. — час від часу Техьон говорить щось дійсно варте уваги.
— Ого, які глибокі думки. Не думала, що ти можеш бути настільки розважливим. — за три роки Бора познайомилася лише з однієї його стороною.
— Тільки нікому про це не розказуй. Образ недалекого сексуального красеня мені більше по душі. — ось і все, проблемний безтурботний Кім не на довго зникав.

До дому молодша Лі повернулася досить пізно, тому прийшлось вислухати декілька зауважень від матері. Вона як завжди перебільшувала зі своїм піклування про доньку, однак Бора нічого не заперечувала, щоб не засмучувати Мійон. Дівчина чудово знає, як тій було важко з цими переїздами і на скільки змінилося її особисте життя. Навіть стосунки з батьком білявки уже не такі як раніше. Звичайно добре, що вони більше не конфліктують між собою і все ж, пан Лі Йондже майже не буває дома. Робота для нього була і є на першому місці, про це його донька уже давно знає, тому вона старається не ображатися на його постійну відсутність.

Блукаючи у власних думках, сьогодні Бора довго не могла заснути. Зараз вона б з задоволенням поділилася ними, та немає з ким, а у останніх списаних сторінках в щоденнику одне й теж саме — «…повернутися б до Тегу…». Напевно, тільки Юнха може заспокоїти її серце. Жаль, що вона не зрозуміла, наскільки важливою персоною являється для молодшої Лі і як буде важко тримати дистанцію з подібною прив’язаністю. Ось Техьон, наприклад, навіть дуже погано з цим справляється.

***

Минуло два дні

— Чому так довго не відповідаєш? Ти зараз де? — спитав схвильований хлопець, як тільки Бора відповіла на його уже шостий звінок.
— А де мені бути? Я ж тобі вчора говорила, що змінила свій графік тренувань на ковзанці, так як не збираюся регулярно бачитися зі своїм нареченим. Зі спортзалом таж сама тема. — білявка все зробила по своєму, не зважаючи на старання мати та дядька Джихуна.
— Ого, здається він зайняв моє місце. — пожартував шатен.
— Це ти про що? — вона не зрозуміла натяку.
— Просто раніше ти так само уникала зустрічей зі мною. Спочатку через мою прямолінійність, а потім через надмірну тактильність, але тепер ми друзі. Може ти і Чонгук все-таки будете разом? — хлопець розтлумачив їй свій жарт.
— Ти зателефонував, щоб мені настрій зіпсувати? Якщо так, то я кладу слухавку. — різко відповіла дівчина.
— Ей, не ображайся на свого єдиного друга, який доречі дещо придумав, щоб повернути твою пристрасть до фігурного катання. — він сказав саме те, що змусило її продовжити телефону розмову. — Одягайся і виходь на вулицю, я буду біля комплексу через десять хвилин. — Техьон довго думав, як допомогти Борі розібратися в собі.
— Це ж не є щось божевільне? — підозріло перепитала вона.
— А якщо і так, відмовишся від моєї допомоги? Досі не довіряєш мені? — емоції Кіма наче американські гірки, він часто ображається на дрібниці і молодшій Лі про це відомо.
— У мене немає причин тобі не довіряти, але сьогодні ми не будемо згадувати недоумка, за якого мене збираються видати заміж. Я від цих розмов хочу на край світу втекти. — як не крути, та завдяки надокучливості друга білявка не почуває себе самотньою.
— Домовилися, тільки нікуди не тікай, а то Юнха з мене і душу витрясе. — додав хлопець, а через десять хвилин він уже посміхався, дивлячись у обличчя дівчини.

Не встигла вона сісти на переднє сидіння його авто, як Техьон тут же поклав свою руку на її коліно, поки Бора витягувала пасок безпеки. Будь на його місці інший, в той самий момент отримав би ляпаса, без можливості виправдатися. Однак у випадку з Кімом все по іншому. Дівчина спокійно закріпила пасок безпеки, а потім взяла його за руку, наче так і повинно бути.

Вона не раз спостерігала за реакцією шатена, коли він торкається її або Юнхи. Спочатку білявка сприймала це як збочення, а потім вона розпізнала в його слабості жагу до втіхи. Для Техьона не має різниці між тим, якої частини тіла він торкається, головне, щоб був контакт. І тоді хлопець наче заспокоюється, що видає вираз його обличчя та жести. Бора звичайно не лікар, однак це явно пов’язано з його психологічною травмою, про яку їй нічого не відомо.

Важко ставитися до такого с порозумінням, коли не до кінця розумієш суть проблеми. Хоча, дівчині не так вже й бридко відчувати тепло його рук. Просто, потрібен деякий час для того, щоб звикнути до неочікуваних дотиків, які зі сторони виглядають проявленням закоханості. Саме так, незнайомець може охарактеризувати відносини двох друзів, дивлячись на те, як вони тримаються за руки.

— Ну і що ми забули у Хонгде? — молодша Лі навіть не здогадувалася, що спало на думку Кіма.
— Виходь і зараз сама все побачиш. — після того, як припаркувався, загадково відповів він.

Молодіжний район Хонгде славиться своїми яскравими красками і ніколи не стихаючою живою музикою. Саме в цьому місці народжується нові модні тренди, направлення у музиці і інших видах мистецтва. Вулиці цього району двадцять чотири години на добу заповнені молоддю, яка намагається довести іншим існування свого таланту. Тут ніколи не буває нудно, тому це вабить туристів, а також людей з неординарними поглядами на життя.

— Вуличні танцювальні кавери? Хіба не знаєш? Я не цікавлюся творчістю айдол-гуртів. — Бора досі не розуміла, навіщо Техьон привів її саме сюди.
— Ти не танцювати прийшла, а подивитися на те, з якою пристрастю танцюють інші. Ось, поглянь на цю дівчину. Нікого не нагадує? — пролазячи між натовпом, шатен висунув сперед себе білявку, тримаючи руки на її талії.

В цей момент у центрі кола досить круто відривалася школярка. Не високого росту, трішки повненька і одягнена у шкільну форму, вона явно насолоджувалася своїм кавер-танцем, який в оригіналі виглядає не гірше. Цій дівчинці напевно дуже подобається танцювати, адже кожен її рух був сповнений радісними емоціями. Подібним щастям світилися і очі Бори, коли вона повернулася до фігурного катання після того, як скинула зайву вагу.

— Думаю, в майбутньому вона стане айдолом. — повернувши голову назад, сказала білявка своєму другові, однак через гуркіт натовпу той не почув, тому став до неї упритул, спіймавши дівчину у свої повні обійми. — Кажу, що у цієї дівчини талант і він прославить її. — дивлячись доверху на його підборіддя, повторила молодша Лі, та від обіймів Кіма вона не звільнилася.
— Ми цього не знаємо напевне. А що, як у неї так, як у тебе вигорить бажання займатися улюбленою справою? — прийти сюди, хлопцю порадив один знайомий його батька, який має свою художню студію в Сеулі.
— Вважаєш, що я вичерпала себе? — вперше Бора задумалась над цим, коли не пройшла відбірні змагання.
— Хтось інший, тільки не ти. У твоїй порохівниці ще великий запас пороху, але ти боїшся ним скористатися, або ж загубила свою запальничку. — Техьон знає, наскільки важливою для білявки була підтримка кращої подруги, але вона повинна усвідомити, що мрія — стати олімпійською фігуристкою належить їй, а не Юнхі.
— Ти такий теплий і від тебе пахне шоколадом. Досі на обід їж солодке? — вона різко змінила тему розмови, повернувшись до шатена обличчям.
— Я так розумію, ти змерзла і не проти перекусити? — він не хоче давити на молодшу Лі, тому й не розказав про її стан Юнхі. — Ходім, я пригощу тебе чимось смачненьким і мало-калорійним. — випустивши дівчину з обіймів, хлопець взяв її за руку і вивів із натовпу глядачів. — Ти й справді змерзла. — додав він, після чого засунув їхні руки у свій великий карман пальто.
— Ось дивлюся на тебе і не розумію. Ти прикидаєшся турботливим, чи насправді таким є? — Бора ніяк до цього не звикне.
— Звичайно прикидаюся. — у відповіді Техьона відчувався сарказм.
— Ей, ти образився? Та ну, я ж пожартувала. — своїми холодними пальцями вона стиснула його руку сильніше, щоб той знову повернув свій погляд на неї. — Не по слухам знаю, який ти хороший друг. Ваша багатолітня дружба з онні, тому доказ. Тож дякую, за твої старання і допомогу. — дивлячись шатену у очі, білявка тепло йому посміхнулася.
— Не вірю своїм вухам. Ти вмієш бути вдячною? — від її слів Кіму стало приємно, тому він нахилив голову до молодшої Лі і легенько торкнувся своїм лобом її. Він завжди так робить, коли почуває себе щасливим.

На декілька секунд дівчина оторопіла, затамувавши подих. Хлопець не тільки здивував її, а ще й налякав. Занадто близько до неї він не вперше і Бора багато разів бачила, як Техьон робив подібне з Юнхою. Але це ж онні, вони з шатеном дружать біля двадцяти років і сприймають один одного, наче рідню.

— Чого застигла? Не бійся, я не стану тебе цілувати і псувати дружбу, для функціонування якої прикладаю стільки зусиль. — він часто натякає подрузі на інтим, однак хлопець впевнений, що до цього діло ніколи не дійде.
— Тобі варто вгамувати свою самовпевненість, адже не всіх дівчат зводить з розуму твоя зовнішність. Як і було раніше, ти не у моєму смаку. — впираючись вказівним пальцем в його лоб, дівчина якнайдалі відштовхнула голову друга від своєї.
— Просто, у тебе поганий смак. — зробивши подібний висновок, Кім знову заснув їхні руки у карман свого пальто і вони продовжили прогулянку вулицями Хонгде. — Ну от скажи, що такого неймовірного ти знайшла у хьоні? За які достатки його покохала? Адже більшість дівчат сахаються від творчих особистостей, яким він був і є зараз. — Кім неспроста цікавився першими невдалими стосунками молодшої Лі.
— Достатки? Одразу видно, що ти ще не закохувався по справжньому. — він однозначно її не розумів. — І доречі, оппа сам по собі неймовірний. Я досі жалію, що не сказала йому про це, коли була нагода. — зазвичай білявка уникає розмов, що стосуються Міна, але сьогодні їй захотілося поговорити про нього.
— Ви були гарною парою, однак цей недоумок зробив все, щоб розірвати ваші стосунки. Після стількох років знайомства з гим, навіть я не знав, що він може бути таким безжалісним до тієї, яку кохає. Це через хьона, ти відчуваєш себе пустою на льоду? Може, нарешті розкажеш, що тоді сталося перед відбірними? — здавалось, Техьон був ображений на Юнгі більше за Бору.
— Ти перебільшуєш, це не було кохання. Тому ми вирішили розійтися і наш розрив немає нічого спільного з моїм провалом на відбірних. Скажи онні, хай відпустить свої образи. Не хочу, щоб вона його винуватила. — за кожною дружбою ховаються таємниці, які можуть її зіпсувати.
— Юнха не говорила про це. Я питав для себе, тому що справді хвилююся за тебе. — у хлопця є завдання — стати частиною життя молодшої Лі, і він сліпо його виконує, не думаючи про наслідки.
— Не потрібно. Я сама розкладу все по поличках і знайду той якір, який не дає мені високо стрибати. — невдало посміхнувшись, білявка повернула голову від шатена у інший бік, закінчивши розмову, в якій їй не вдається бути відвертою.

Тримаючись за руки, сховані у кармані пальто, молоді люди ще деякий час гуляли по Хонгде; насолоджуючись творчістю інших. Тут вони побачили багато цікавого і навіть незрозумілого. Посміялися над жартами стендап-коміків, відкрили своє серце живій музиці та наповнили душу суттєвими віршами маловідомих поетів. Цей вечір подарував друзям багато різних вражень, зробив їх ще ближче один одному, тому закінчувати його зовсім не хотілося.

Тільки після дзвінка матері Бора поглянула на годинник в телефоні і попросила Техьона відвезти її додому. Він одразу погодився, але коли вони уже покидали вулицю Хонгде, дівчина раптово зупинилася біля виставки картин. Одна із них буквально заворожила її, тому білявка підійшла ближче, розірвавши сплетіння їхніх з шатеном рук. Майстерність художника не була на висоті, але те, як він чітко переніс на полотно своє почуття свободи здавалося неймовірним.

— Ти наче улюбленого айдола побачила, очі так і горять. Невже сподобалася одна із цих карикатур? Я теж вмію так нікчемно малювати. — на відміну від подруги, Кіму не прийшлися до душі роботи вуличного художника і він цього не приховував, чим його образив.
— Вибачте моєму другові, він тільки й уміє критикувати зусилля інших. Знаю по собі. — молодша Лі вибачилася перед художником, після чого витягнула зі своєї сумки гаманець. — Скільки Ви хочете за цю картину? — вона не через жалість вирішила придбати роботу незнайомця.
— Знаю, мої навики у малюванні не є ідеальними, але в кожну із цих картин я вкладаю душу. Тому з вас шістдесят тисяч вон. — хлопець не планував продавати картини. Він виставив їх, щоб отримати оцінку своїй творчості, але гроші йому не завадять.
— Сорок доларів за цю мазню? — здивовано перепитав Техьон.
— Підходить. — грізно глянувши на друга, сказала Бора.
— Сховай гаманець, я сам розрахуюся з цим шахраєм. — не зважаючи на власну думку, він заплатив художнику, після чого взяв картину і поніс її у бік парковки.
— Ще раз, вибачте за грубість мого знайомого. — з посмішкою дивлячись на мужню спину шатена, дівчина знову вибачилася перед продавцем.
— Все нормально, я отримав те, за чим сюди прийшов. І ще, Вам пощастило з таким другом, який приймає Ваш бік, не дивлячись на власні переконання. — незнайомець сказав саме те, що до самого дому Лі утримувало задоволену посмішку на обличчі білявки.

Настрій їй зіпсувала «чудова» новина від матері, яка уже узгодила з Чон Інхою обід в ресторані одного із готелів її чоловіка. Все тому що їхні діти ніяк не можуть зустрітися, коли батьки вже запланували дату заручення. На декілька днів Бора відсунула цю зустріч, і все ж її не вдасться уникнути. Час показати, як змінилася та невпевнена в собі пухляшка, прийшов. Повісивши в своїй кімнаті картину, дівчина присіла на ліжко і довго її розглядала. Перед цим вона написала Техьону повідомлення, в якому поділилася своїми планами на завтра, а саме розповіла хлопцю про званий обід. І тільки перед тим, як заснути, білявка отримала від нього повідомлення у відповідь.

«Ще трохи рано відкривати свої карти. Твій наречений спочатку повинен зрозуміти, що така, як ти, йому не пара. Тобто, ми повинні зіпсувати образ ідеальної дружини і уже потім поставити його перед вибором. Тож придумай щось, щоб пропустити цей обід у ресторані. Твоє майбутнє у твоїх руках, крихітко. Покажи свою креативність.»

Діяти не із власних розсудів молодша Лі могла тільки під керівництвом своєї кращої подруги, та навіть це перейшло у розпорядження Кіма. І тиждень не пройшов з дня їхньої домовленості, а білявка уже довіряє йому, як собі. Вона справді вірить в те, що хлопець допомагає їй залишитися холостячкою, коли той в свою чергу, користуючись дружбою з Паком, підтягує дівчину під критерії Чона. Техьон використає багато хитрощів, щоб пов’язати цих двох однією ниткою долі. Та чи не заплутається у неї він сам?

Наступного дня, після ранкового тренування в спортзалі, Бора прикинулася хворою. Тому обід двух сімей відмінили, як і вечірню розкатку дівчини, адже Мійон при кожній можливості намагається відгородити доньку від фігурного катання. Декілька годин «хвора» витратила на читання книги, а потім до пізньої ночі переписувалися з другом, у якого в запасі багато жартів і цікавих історій. Білявка смайликами реагувала на його розповіді, а той робив скріншоти їхньої переписки і відправляв їх Юнхі.

З одного боку, шатен сам погодився на роль посередника, а з іншого, він продовжував хвилюватися за подругу дитинства, яка досі вирішує проблеми старшого брата. Кожен із них був до когось прив’язаний, тільки до одних слабше, а до інших сильніше. Через цю прив’язаність хтось уже втратив себе, а комусь вона досі здавалася підконтрольною.

***

Той же вечір в Тегу…

— Скільки можна? За неї хвилюєшся більше, аніж за себе. Постав уже той телефон на тумбу! Медсестра ж чітко сказала — «не рухатися, допоки крапельниця не закінчиться». — грізно наказав Юнгі своїй молодшій сестрі.
— Хоча б знаєш, які болючі ці крапельниці? Кожна крапелька хімії убиває в мені не тільки погане, але й хороше. В прямому сенсі слів, я відчуваю, як палає кров по венах, а те, що надсилає Техьон, відволікає від цього нестерпного болю. Тож сядь і заспокойся, а як ні, вийди на вулицю, покури. Дістав уже. — Юнха ніколи не була терплячою, однак зараз вона прикладає величезні зусилля, щоб не вити від болю.
— Тобі не треба було відпускати Бору, чи приховувати від неї і Техьона свою хворобу. Ти ж навмисно прогнала їх, а біля себе залишила саме того, в кому менше всього потребуєш — мене. Може все-таки зателефонувати твоїм легковажним друзям і зіпсувати їхній чудовий настрій? — старший Мін уже пройшов першу стадію заперечення хвороби сестри, тепер черга злості.
— Якщо зробиш так, сюди більше не приходь. — дівчина зробила все, щоб огородити друзів від правди і це виявилося нелегко.
— Нашого розставання з Борою було замало? Знову погрожуєш обірвати сімейні зв’язки? Полиш, за тебе це зробить хвороба. Тому припини прикидатися сильною, мене дратує твоя турбота про інших. Просто будь як і раніше — егоїсткою, думай лише про себе. — все, що він міг, це злитися на несправедливий світ, у якому вони живуть.

Юнгі намагався умовити Юнху, щоб та розповіла Борі і Техьону про свою невиліковну хворобу — рак легенів четвертого степеня. Однак дівчина залишилась при своїй думці, тому хлопець в ярості покинув її палату, а потім і саму лікарню для онкохворих. Злий і ображений він кидався то в один бік вулиці, то в інший. Скуйовдивши на голові чорне до пліч волосся, Мін витягнув із карману пачку сигарет і коли побачив, що та пуста, його істерика вийшла через край.

Він присів навпочіпки, закрив долонями уже мокрі очі і став скиглити від безвиході, в якій опинився навіть не він, а його молодша сестра. В грудях давило, живіт не міг переварити ті чотири кави, які хлопець випив за весь день, а душа розривалась на шмаття.

— Краще б я був на її місці. За що ти так із нею? Хіба моя Юнха цього заслуговує? — піднявши погляд на зоряне небо, виснажливо спитав брюнет. — Прошу, поміняй нас місцями. Я готовий померти, тільки щоб вона жила. — у відчаї, стоячи на колінах, він довго торгувався з пустотою на безлюдній вулиці, що поруч з лікарнею. Та допомоги немає і не буде, адже реальність не знає жалю.

• ***

Наступного дня, Сеул…

— Ще вчора прикидалась хворою, а завтра ти пропонуєш іти в нічний клуб? Вважаєш мою матір недалекою? Тим паче, розважатися без онні мені не цікаво. Це ти у нас король вечірок — немає різниці де і з ким, твій вечір пройде яскраво, а я краще добре висплюся. Тому що цієї ночі наче на камінні лежала. — Бора чітко висловила свою думку.
— Ви з Юнхою сіамські близнята, чи хто? А що як вона тебе уже забула? До смерті будеш уникати веселощів? З тебе вийде вірна і віддана своєму чоловікові дружина. Чув від Чіміна, що саме таку Чонгук собі і шукає. — Техьон вміє перевернути ситуацію так, як йому вигідно.
— Нічого не вийде. Сам знаєш, як моя мама відноситься до нічних гулянок, а ще, у мене немає підходящого одягу для клубу. Все залишилося у бабусиному домі в Тегу. — білявка знайшла інші відмовки.
— Підходящий наряд підберемо разом, тільки спочатку умов Мійон. Спробуй використати її слабкість проти неї ж. Скажи, що ти збираєшся сама зустрітися зі своїм майбутнім чоловіком, без домовленостей батьків. Начебто так, ти не відчуватимеш себе ніяково в спілкуванні з ним. І нічний клуб, в якому Чонгук досить часто буває, просто ідеально для цього підходить. — стратегії Техьона продумані до найменших дрібниць.
— Так розумію, для тебе немає безвихідних ситуацій. Добре, напишу тобі, як тільки отримаю дозвіл матері. — спантеличена його ідеєю, дівчина закінчила телефону розмову.

З тим, що придумав друг Кім, молодша Лі досить легко отримала дозвіл Мійон на похід в нічний клуб. Однак їй прийшлося збрехати матері про те, з ким насправді вона туди піде. Техьон став саме тою подругою із середньої школи, яку білявка начебто недавно зустріла на вулиці. Пані Лі повірила словам доньці, адже не бачила причин, що б та її обманювала. І взагалі, жінка з легкістю видихнула після того, як вони з Борою повернулися в Сеул. Тому що тут немає проблемних нащадків сім'ї Мін, чиїми зусиллями світле майбутнє молодшої Лі може потьмяніти.

Наступного дня…

— Давай домовимося, я вибираю, ти приміряєш? Про заперечення можеш забути, тому що я не хочу, щоб за мене пішли слухи, мов би то я зустрічаюсь з монашкою. — сказав хлопець, як тільки його подруга сіла у авто і пристягнула пасок безпеки.
— Не так вже й консервативно я одягаюся, але ми все рівно не пара. Нізащо у світі моє серце не буде належати такому, як ти. — обурено відповіла дівчина.
— Це добре, адже я в тобі теж не заінтересований. Мені потрібна Юнха більше, ніж ти можеш собі уявити. Тому я зроблю все для того, щоб бути з нею. — він досі марив цим зв’язком з подругою дитинства, не помічаючи як стає від нього менш залежним.
— Як вона? З онні все добре? — не тільки Кім цікавився життям молодшої Мін.
— Наче не знаєш її. — посміхаючись, сказав шатен — З нею все добре, доки вона спокійна за нас, особливо за тебе. Єдине, що хвилює Юнху — це ти. Між вами справді дружба, чи щось більше? — він знову відкрито заздрив Борі.
— Ти натякаєш, що онні подобаються дівчата? В тобі це говорить ревність? — жартівливо уточнила білявка.
— Швидше жадність. Я теж хочу бути для когось на першому місці. — розмова почалася з банального і занадто швидко перейшла на інший рівень.
— Ну добре. Сьогодні я дозволю тобі себе одягнути. Тільки не дуже вульгарно, жодного натяку на повію. — молодша Лі погодилася стати його моделлю, тому що досі не готова до відвертої розмови з названим другом.
— Не хвилюйся, все що вважається інтимним, буде приховано від поглядів інших. — не опираючись, Кім повернувся до питання, з якого почалася дискусія.

Бутік за бутіком стягував з картки пана Лі чималенькі суми. Сьогодні його донька примірила на себе багато неймовірних ексклюзивних суконь, однак саме її компаньйон вибрав ті, які пройшли через касу. Навіть підібрав набір нижньої спідньої білизни, яку купив уже за свій кошт. Як не крути, у Техьона чудовий смак для вибору сучасного і стильного наряду, тому дівчина ні разу не заперечила його пропозиції. Навіть коли він вибрав занадто коротке червоне плаття з глибоким декольте, в якому вона почувала себе незручно. Хоча, після його примірки, Кім сказав — «Ні».

За сьогоднішній день білявка відчула на собі всю різноманітність зацікавлених в ній поглядів друга, як звичайного представника чоловічої статі. Його компліменти супроводжувалися вульгарними жартами, але Бора ніколи не сприймала їх всерйоз. Набагато проблематичнішим є те, що хлопець постійно порушує її особистий простір. Ці невинні дотики дають йому відчуття комфорту і спокою, однак зовсім по іншому впливають на молоду фігуристку, яка досі не знайшла своє справжнє кохання.

— Пароль від твоєї квартири вісім одиниць? А на інший фантазії не хватило? — куплений одяг для Бори Мійон повернула б у магазин, тому дівчина попросила друга виділити їй поличку у його шафі і той з легкістю погодився.
— Фантазії хватає, а от пам’ять під дією алкоголю взагалі не працює. Ба більше скажу, цей пароль стоїть у мене всюди, навіть на банківській картці. І чому така здивована? Хіба не ви з Юнхою постійно знущаєтеся над моїм умінням запам’ятовувати? — відкриваючи двері, виправдовувався він.
— Доречі, можеш заходити у гості, коли заманеться. Навіть, якщо мене немає дома. Тільки хлопців сюди не веди. Нехай моє ліжко пахне лише одним самцем. — пропонуючи дружні послуги, шатен висунув умову.
— Дякую за твою доброту, але я не стану нею зловживати. Тому не хвилюйся, тим паче про таке. На відміну від тебе, моє сексуальне життя закінчилося тоді ж, коли і стосунки з Юнгі, чотири місяці тому. — її слова звучали досить іронічно.
— Це ненормально. Ти молода і енергійна, тобі потрібен секс, від якого адреналін буде зашкалювати. І може тоді твоя вправність на льоду перевершить себе. — він висловив один із своїх домислів.
— Більшої маячні я не чула. Спорт не залежить від сексу. — дівчина не сприйняла його слова серйозно. — Ти ж купив чай із м’яти? — спитала вона, направляючись до кухні.
— Так, але мені не роби. Я від цього чаю сонливий, а нам ще всю ніч тусити. Навіть не намагайся втекти додому, коли годинник проб'є дванадцять? — розстібаючи ґудзики на сорочці, гукав шатен уже із своєї спальні.
— Я що, схожа на Попелюшку? Якщо так, тоді ти фея-хрещена мати. — Бора пожартувала у відповідь.
— І яка з мене фея? — посміхаючись, з голим торсом хлопець зайшов до кухні.
— Тоді хто? Блін, Те, одягнись. — Бора повернулася до нього обличчям, і тут же закрила його руками.
— А що? Не годиться принцу своїм тілом хизуватися? Тим паче Попелюшко, чому ти така збентежена? Твій колишній конюх займався з тобою сексом одягнений? — шатен підійшов до білявки дуже близько, а його вуста не залишала посмішка.
— Ти назвав оппу конюхом? — почувши його насмішки, вона опустила руки і з образою поглянула другові у очі.
— Хьону підходить подібна роль, він сам її собі вибрав. — у Кіма є причини, щоб так говорити. — Я в душ. Не хочеш зі мною? Потремо один одному спинки. — дивлячись на рожеві щічки подруги, він вирішив познущатись над її сором’язливістю.
— Фу. Навіть звучить бридко, тож уявляти собі я не буду. — молодша Лі спокійно присіла на диван з чашкою гарячого чаю в руці.
— Ну, як хочеш…

Задоволений своєю невдалою грою у зваблення, хлопець увійшов до ванної кімнати посміхаючись. Він наче навмисно провокує її терпіння, тим самим цеглинка за цеглинкою викладає стіну біля серця подруги. Сприймаючи не всерйоз його залицяння, вона так само буде відноситися і до інших. Адже нікому не потрібна «синиця в руках», кожен намагається спіймати «ластівку в небі». І такого вправного мисливця, як Чонгук, не так легко обвести навкруг пальця, але Техьон спробує.

На сьогоднішній вечір у нього по кроках спланована кожна їх з Борою дія. Попри те, білявка не повинна зрозуміти, чого насправді добивається її друг. Хай вона продовжує вірити в те, що він допомагає їй уникнути небажаного нею весілля, а Кім тим часом змусить Чона закохатися у молодшу Лі по самісінькі вуха. Та і як у неї не закохатися? Своєю красою ця дівчина з першого погляду викликає захоплення у чоловічої статі, і воно стає ще більшим після знайомства ближче.

Навіть зараз, дивлячись на те, як подруга розглядає своє відображення у дзеркалі, Техьон не міг зрозуміти рішення Юнгі. Адже ні одна із його подружок не варта навіть пальця Бори. Тож, чому він відмовився від неї, коли так сильно кохав? Подібні думки час від часу виникали у голові шатена, та сьогодні, це вже в третій раз. Витягнувши телефон із карману своїх штанів, він увімкнув камеру і навів об'єктив на подругу. Після першого ж зробленого фото, вона повернулася до нього обличчям.

— Знову фотографуєш? — білявка чітко почула знайомий звук. — Навіщо онні стільки моїх фото? — уже не вперше хлопець робить подібне, без попередження.
— Ось ця, особисто для мене. Я добавлю її на свою сторінку в інстаграмі. — з легкістю відповів він.
— Що? Навіщо? Ні, я проти. — спантеличена, дівчина підійшла ближче і спробувала забрати телефон у друга, однак він підняв руку вгору.
— Ти диви, які дзвінкі заперечення. — дивлячись зверху вниз на її старання, шатен знову посміхнувся. — Забула? Ми повинні зіпсувати твою репутацію і я начебто, зацікавлений у тобі, а ці фото на моїй сторінці тому доказ. — своїм поясненням він заспокоїв подругу. — Доречі, застібка на твоїй сукні, — роблячи фото Техьон помітив недолік в наряді Бори. — Ти не застібнула її до кінця.
— Я досить гнучка, але не взмозі цього зробити. Допоможеш? — піднявши розпущені по спині локони, вона повернулася до нього спиною, уже не відчуваючи збентеження.
— Навіщо дизайнери шиють для жінки одяг, який та не може одягнути без допомоги чоловіка? Чи вона сама це використовує, як один із способів зваблення? — він в голос задався риторичними запитаннями, не відводячи погляду від оголеного тіла білявки.
— Цю сукню вибирав ти, тож припини жалітися. І можеш не хвилюватися, я ніколи не стану тебе зваблювати. — її висловлювання прозвучали досить помірно, але по тілу пробіглися мурашки від дотику холодних пальців шатена.
— Ти виглядаєш саме так, як я хотів. — сказав він, після того, як дівчина закінчила наряджатися. — Тобі комфортно на таких високих підборах? Не хочу щоб ти ганебно з них звалилася. — хлопець всього декілька разів бачив молодшу Лі в туфлях, тож вирішив, що вона не уміє їх носити.
— Жартуєш? Я з дитинства на ковзанах, тому високі підбори для мене простіше простого. — йому теж прийдеться відкрити для себе Бору з різних сторін, які не такі вже й нудні, як Техьон вважав раніше.

Давно білявка не одягалася настільки відверто. Доволі коротка сексуальна сукня блакитного кольору з невеликими розрізами на стегнах й відкритими плечима, підкреслила кожен вигин її жіночного тіла. Розпущене довге світле волосся накрило оголені плечі, а туфлі на високих підборах зробили білявку помітно вищою. З макіяжем вона сміливо походила на відомому актрису або ж співачку і Техьон їй в цьому не вступав.

Для того, щоб інші сприйняли їх за пару, хлопець одягнув сорочку такого ж відтінку, що й наряд подруги. І вже перед тим, як вийти із квартири, він написав Чіміну, з яким трішки раніше домовився про зустріч у клубі. Кім дізнався від Пака багато про уподобання Чона і він використає це для свого плану, так, щоб брюнет сам захотів бути з молодшою Лі, яка все більше і більше довіряє своєму новому другу.

— Щось пальто мене зовсім не гріє. — жалілася білявка, коли вийшла з машини, яку шатен припаркував біля клубу.
— Красота потребує жертв і в середині уже достатньо жарко навіть для твого наряду. — грайливо підморгнув Техьон.
— Маю на це надію, адже не хочу захворіти на початку навчального року. — не зважаючи на те, що її близькі друзі — «вітер в голові», Бора на відміну від них, ставиться відповідально до свого життя.

У гардеробній, Техьон допоміг їй зняти пальто, а перед тим, як вони зайшли до просторої танцювальної зали, він взяв дівчину за руку. Кожного разу шатен розважається у цьому клубі з новою красунею, яку чіпляє після декількох склянок міцного напою. І як за швидко його інтерес до незнайомки виникає, так за швидко він зникає, буквально за одну гарячу ніч у готелі. Цей ловелас ще ні разу не заводив серйозних стосунків, на відміну від Чонгука, тому інші зі здивуванням дивилися на них з білявкою.

Проходячи між натовпом, Кім йшов першим, ховаючи свою подругу за широкою спиною, наче її власний тілоохоронець. Помітивши світло-волосого Пака, він направився прямісінько до нього і його кращого друга Чона, які ані трішки не сумували у компанії красивих дівчат. Деякі з них теж «близько» знайомі Техьону, тож сьогодні йому прийдеться ще краще постаратися вдати закоханість. Та все виявилося не просто. Як тільки Бора побачила давніх знайомих, одразу зупинилася, зупинивши шатена, якого міцно тримала за руку.

— Ти чого? — повернувшись до неї, спитав хлопець.
— А нам дійсно потрібно проводити час разом з ними? Не можна якось по іншому зіпсувати мою репутацію? — дівчина зовсім не хотіла йти на поводу у друга, однак він буває дуже наполегливим.
— Звичайно є. Можна зняти відео інтимного характеру з тобою у головних ролях і розповсюдити його. Якщо воно уже не існує десь на телефоні Юнгі-хьона? — в своїй манері жартував Техьон, за що йому тут же прилетіло від Бори. Не зважаючи на зацікавлені погляди, вона ударила шатена по плечу. — Ауч!
— Збоченець. Тобі тільки одне в голові. Ще раз щось подібне ляпнеш, я тобі поміж ніг заїду. Зрозумів? — він явно вибрав не підходящий момент для жартів.
— Добре, добре, буду чемним хлопчиком. — жалісно посміхаючись, шатен знову взяв білявку за руку і повів її до столика, за яким сиділи його знайомі.

Не відпускаючи руки молодшої Лі, він привітався з друзями, а потім представив їм білявку в ролі своєї дуже близької подруги, яка нещодавно приїхала із Тегу. Хлопці з радісною посмішкою привіталися з Борою, а от їх подруги не були привітними до незнайомки, яка виглядала неймовірно. І ця заздрість у них виникла неспроста. Хлопець, про якого мріє не одна дівчина, буквально поїдав поглядом подругу Кіма. Вона уже раз відмовила йому і навіть почала уникати, але Чонгук не з тих, хто так легко здається.

— Що будете пити? — викликавши офіціанта, спитав Чімін.
— Мені текіллу, а моїй супутниці криваву Меррі, тільки без горілки і без спецій. — Техьон відповів одразу, не запитуючи у Бори, тому що знає її уподобання, після чого присів з нею на м’який диван.
— Може твоя дівчина вип'є з нами щось міцніше за томатний сік? — Чонгук нагло розглядав свою наречену, хоча і запитував у її друга.
— Будеш щось інше? — шатен не розгубився і перепитав білявку.
— Ні, безалкогольний коктейль у поєднанні соків лимона та томата саме те, чого я хочу. — дівчина продовжувала уникати погляду гарячого брюнета, який сидів навпроти.
— Дружиш з цим королем вечірок і не умієш розслаблятися, це трохи дивно. — підозріло підмітив Чон, чим нарешті привернув до себе увагу молодшої Лі.
— Чому ж не вмію? Вмію, але тільки у компанії близьких друзів. — впевнено відповіла вона.
— Пиріжок ще та любителька вечірок. — широко посміхаючись, додав Кім, після чого поклав свою руку на стегно подруги.
— До тебе мені ще дуже далеко. — вона також йому криво посміхнулася, накривши його руку своєю.
— Як давно ви знаєте один одного? — спитав Пак.
— Три роки тому ми познайомилися з Пиріжком завдяки одному нашому спільному другу. Досі пам’ятаю, як палали її щічки від збентеження, коли вона в одному спідньому та ще й мокра, ховалася за спиною подруги. Напевно тоді ця пай-дівчинка уперше робила щось божевільне, на кшталт нічного купання в чужому басейні, точніше в басейні моєї сім'ї. Чи не так крихітко? — хлопець взяв і все розповів, що викликало бурю емоцій у слухачів.
— Мені більш до вподоби наша с тобою п’ята зустріч, коли ми з онні, о сьомій годині ранку, забирали тебе оголеного з набережної Нактонган. Може хоча б зараз розкажеш, чому там опинився у такому вигляді? — Бора не розгубилася, замість пояснень, вона змусила шатена трішки ніяковіти.
— Нічого собі історії. Навіть я про таке не чув, а ми з Те — хороші друзі. Тоді хто ти йому? Між вами щось явно більше, чим просто дружба. — Чімін вирішив ускладнити Чонгуку шлях до перемоги у їхньому спорі.
— Тимчасово заміняю няньку. — жартівливо відповіла дівчина, а її друг, якого вона тримала за руку, непомітно посміхнувся.

Не задоволена компанією на цю ніч, Бора замовкла. Вона ні разу не підтримала тему розмови, а на запитання які їй задавали, відповідала дуже коротко. І все ж білявка не сумувала, адже Техьон постійно нашіптував їй на вухо, ганебні історії, які стосувалися присутніх за столом. Завдяки цьому дівчина трішки розслабилася, але від пропозиції інших дівчат — піти потанцювати, вона відмовилася.

Коли за столиком почались безглузді хлопчачі розмови, молодша Лі все-таки не витримала. Відпустивши руку друга, який був нібито зосереджений на іншому співрозмовнику, вона піднялася з дивана і направилася до вбиральні. Опинившись перед дзеркалом, білявка поглянула на своє відображення і зрозуміла, що вона хоче додому. Ці нічні гулянки явно не для неї, тим паче компанія в яку її привів Кім не з приємних. Дивлячись на Чона і Пака, вона згадує минулі образи, а від заздрісних поглядів їх подружок дівчині не по собі.

Десь пів години Бора пробула у вбиральні, вбиваючи цей час переглядом фотографій на своєму телефоні. Не бажаючи бачити обличчя нареченого, вона пішла звідти до барної стійки. Не встигла білявка сісти на високий стілець і зробити замовлення, як хтось зачепив її за плече.

— Перепрошую. Я такий незграбний. — розгублено вибачився незнайомець, а його друг посміхнувся і пішов далі. — Можу чимось відшкодувати? Дозвольте, я пригощу Вас? — ситуації була досить банальною і було більше схоже на пікап, аніж на випадковість.
— В інший раз я б відмовилася, однак, зараз, погоджуся. — Бора не шукала нових знайомств і хоча кожен хлопець дивився на неї з великим апетитом, вона все-таки віддала перевагу вихованості.

До її щастя, високий красень з милими ямками на щічках виявився цікавим співбесідником, якому теж до вподоби безалкогольні напої. Серед усіх знайомих молодшої Лі ще немає психологів, тому вона радо поспілкувалася з людиною, яка вміє розсудливо говорити і слухати, коли потрібно. Від запитання — «Ти місцева?», до — «У тебе є хлопець?», пролетіло не так багато часу і все ж, після відповіді — «Я без п’яти хвилин заручена», Кім Намджун не залишив білявку одну за барною стійкою.

Декілька разів Техьон виглядав свою подругу, слідкуючи за годинником на телефоні. Він занадто очевидно почав хвилюватися і це уже було не на показ для інших. Дівчата, які присіли до красеня, так і не змогли привернути його увагу, тому що той нервував. Чімін навіть пожартував щодо цього, адже спостерігаючи за другом, він помітив не властиві йому емоції.

— Здається, хтось уже присвоїв собі твого Пиріжка. Так буває, коли ти сам не їси десерт і з іншими не ділишся. — Пак уміло зачепив Кіма, тільки для того, щоб трішки познущатись.
— Повір, у цьому десерті занадто багато горіхів і не всім вони по зубах. — різко відповів шатен, після чого піднявся з дивана і направився шукати молодшу Лі
— Ось тобі і вся суть кохання, коли ти стаєш рабом однієї юбки. Це ще навіть страшніше за твоє весілля з тією свинкою. Три роки минуло, вона швидше за все ще більше набрала у вазі. — тільки що насміхався над одним другом, а тепер над іншим, блондин ще той провокатор.
— Я теж так думав, але мама говорить, що Бора сильно схудла і виглядає зараз неймовірно. Хоча, це всерівно немає значення, я не збираюся одружуватися. Життя холостяка мені більше до вподоби. А тепер вибач, піду і я шукати той десерт з горіхами. Хочу перевірити, чи вони мені по зубам. — Чонгуку начхати на Техьона і його почуття, він збирається виграти у цьому спорі.

І сьогодні йому першому пощастило знайти красуню фігуристку, поки Кім нишпорив у дівчачій вбиральні. Як і передбачив Пак, дівчина не сумувала. У компанії хлопця, який здавався брюнету знайомим, вона посміхалася і навіть стріляла йому очима. «Не така вже ця краля й недоступна», подумав Чон, поки не помітив, як вона вміло уникає дотиків співрозмовника, коли Кіму навпаки дозволяє майже все. Але спір є спір.

— Наша компанія настільки нудна, що ти знайшла собі іншу? — хлопець підійшов до своєї нареченої ззаду занадто близько, щоб прошепотіти їй на вухо запитання і тим самим налякати залицяльника.
— Що? Це ти. — вона розгубилася, а через секунду розчарувалася, тому новий знайомий, сидячи поруч, зробив висновки.
— Твій наречений? — спитав він, а потім піднявся зі стільця. — Я Намджун, радий познайомитися. — хлопець дружелюбно витягнув руку вперед.
— Наречений? Хто? Я? — Чон здивувався запитанню Кіма, але не встиг відповісти, адже до барної стійки підійшов Техьон.
— Тебе ні на хвилину залишити не можна, одразу налетять стерв’ятники. — шатен здалеку по обличчю подруги зрозумів, що та опинилася у незручній ситуації. — Ти ж не забула, що обіцяла потанцювати зі мною? — досить нагло він взяв молодшу Лі за руку і потягнув на себе. — Вибачте, однак ця крихітка зайнята. — безцеремонно хлопець забрав подругу і пішов з нею танцювати, не зважаючи на її спантеличених залицяльників.
— Ми не домовлялися про танці. — обурилася білявка.
— То мені повернути тебе до лап Чонгука і твого нового друга? — він зупинився, щоб почути її відповідь, однак дівчина мовчала. — Так і думав. Іди сюди, зараз будемо розважатися по дорослому. — шатен спіймав її у свої обійми посеред танцполу і почав танцювати.

Бора намагалася втекти від нього, та це виявилося неможливим. Техьон рухався розкуто і сексуально, не відпускаючи свою полонену, а вже невдовзі вона припинила чинити опір. Поруч із ним дівчина відчувала легкість, тому вона не хотіла нічого ускладнювати. Нарешті молодша Лі повернулася обличчям до Кіма, поклала свої руки йому на плечі і теж почала танцювати. Тепер вони обоє насолоджувалися цією розвагою, а Чонгук мовчки споглядав за ними, допоки до нього не приєднався Чімін.

— Не сприймай за образу, але думаю, тобі варто визнати свою поразку. Техьону дійсно подобається ця крихітка, і краще не випробовувати його терпіння. — Пак палко очікував свою перемогу, тому він підганяв друга до визнання поразки.
— Добре, ти виграв. — з полегшенням сказав брюнет, що здивувало блондина. — Однак виникла одна проблема, мені починається подобатися «Пиріжок» і я хочу якнайшвидше його скуштувати. Ти ж допоможеш другові отримати бажане? — не було схоже, щоб Чон жартував.
— Що? Це ж ти не серйозно? — перепитав спантеличений Чімін, але у відповідь отримав лише посмішку. — Ось не треба мені так посміхатися, я чудово знаю, що означає ця посмішка. Не божеволій за якоїсь дівчини, тим паче у тебе є наречена. — Чонгук ризикова особистість і його другу про це відомо.
— По перше — я не божеволію, а проявляю інтерес, а по друге — завтра ж зустрінуся зі своєю нареченою і змушу її відмовитися від весілля. Досить гратися у «Котика та мишки», нехай пояснить своїм батькам, що цього весілля не буде. — Чонгук не може відкрито протистояти рішенню батьків, а все тому що боїться втратити хокейний клуб, спонсором якого є його батько.
— Бора з дитинства була закохана у тебе і вона нізащо не відмовиться від весілля з тобою. — Пак досить багато знає про дитячу закоханість молодшої Лі, але не саму дівчину.
— Тоді мені треба показати своє «я» у всій красі — негідника. Може заманити її в готель і залишити там без одягу? — тільки низький проступок, на думку Чонгука, міг відлякати закохану у нього дівчину.
— Ти безжалісний. Мені уже трішки жаль Бору. — Чімін чітко почув принизливий план друга, але він не став його відмовляти.

Поки хлопці вдавалися в крайності свого виховання, Техьон продовжував танцювати з подругою, яка посміхалася, коли дивилася йому в очі. На даний момент вона справді насолоджувалася їхніми веселощами, а шатен уже через деякий час відчув збудження. Все це сталося через те, що в танці білявка терлася своїм сексуальним тілом об нього. Ніхто б не витримав і Кім не зміг. Тому, як тільки його терпіння себе вичерпало, хлопець відійшов до вбиральні, залишивши Бору одну танцювати посеред натовпу.

У ритмі музики, під променями світла її тіло закликало до ласки більше, аніж могло того хотіти. Без наглядача, який відлякував залицяльників молодшій Лі не прийшлося довго нудьгувати. Однак на сьогодні їй вистачило знайомств, тому білявка покинула танцпол і повернулася за столик. Нажаль, Техьона вона там не знайшла, але одразу привернула до себе увагу Чіміна та Чонгука, втекти від яких їй не вдалося.

— Здається, тебе кинули напризволяще. — брюнет висловив догадку, закривши собою шлях для втечі Бори. — Я бачив, як він зайшов до вбиральні з іншою дівчиною. Вона одна із тих, с ким він часто розважається. — нічого хорошого про шатена з вуст нареченого білявка не почула, тільки погане. — Тож присядь і випий з нами, поки чекаєш на нього. Чи ти досі уникаєш мене? Боїшся, що не втримаєшся перед моїми чарами? — Чон був досить наполегливим.
— Я не уникаю тебе. — вона заперечувала очевидне.
— Зараз ні, але перед цим, ти змінила графік тренувань у спортзалі і практичних занять на льоду. Так не по собі, коли ми зустрічаємося? — він намагався витягнути із неї хоча б якісь емоції, та це було марно.
— Тобі ніхто не говорив, що ти набридливий і зарозумілий? — молодша Лі не піддавалась його застарілій тактиці залицяння.
— Ні, вперше чую подібне в свій адрес. Може розкажеш детальніше, що у мені такого набридливого і зарозумілого? Корисно знати те, яким тебе бачать інші. — своєю нахабністю дівчина ані трішки його не образила, а навіть навпаки.
— Послухай, Чонгук, ти мені не подобаєшся, тож не потрібно так старатися зблизитися зі мною. В кінці кінців, тебе чекає невдача і розчарування. Повір, я не жартую. — Бора вирішила його попередити, але її відлякування хлопець не сприйняв серйозно.
— Чудово. Мене уже давно ніхто не розчаровував. Давай вип'ємо за це трішки шампанського? — все, що вона сказала, для нього, як горохом об стіну.
— Повторюся, я випиваю тільки з друзями. А тепер відійди у бік, піду знайду свого вітряного друга. — з ким завгодно, тільки не з Чоном молодша Лі добровільно стане розважатися.

Втримувати дівчину силою брюнет не наважився, хоча ця егоїстична думка уже промайнула у його голові, але такий поступок міг налякати красуню, яка більше ніж просто вабила хлопця. Задумливим поглядом він провів білявку до натовпу, в якому вона швидко зникла.

— Пиріжок справді міцний горішок, навіть для тебе. — жартівливо підмітив Чімін, чим привернув до себе увагу друга.
— Так. Але це не значить, що я не у змозі його розколоти. — Чонгук однозначно націлився на Бору, не підозрюючи, що вона уже обіцяна йому.

У вбиральні молодша Лі застала свого друга і його знайому, коли вони уже готові були зайнятися сексом. Через її появу це дійство закінчилося так і не розпочавшись. Білявка невдоволено помахала головою і не тому, що хлопець здивував її своєю поведінкою, а тому що він навіть не цурається власної розпусти. Однак Техьон і Юнха варті один одного, а їх відношення до любові в цілому, Борі всерівно не зрозуміти.

— Знаю, що ти не в захваті від мого стилю життя, але не треба з таким осудом дивитися. — говорив шатен, заправляючи свою сорочку в штани, а дівчина поруч з ним обурено роздивлялася об'єкт уваги Кіма, намагаючись зрозуміти, хто вони один одному.
— Я не осуджую твою хтивість. І все ж, відвези мене додому, тут нудно. — з Бори на сьогодні досить, вона так і не змогла як слід розслабитися.
— Добре. Пішли заберемо твоє пальто і мою куртку. — Техьон одразу погодився, адже його пристрасть тільки що погасла. — Вибач крихітко, продовжимо наступного разу. — погладивши обличчя знайомої, він попрощався, а потім наздогнав свою подругу, яка вийшла із вбиральні, щоб не спостерігати за цією картиною.

Вони пішли із клубу «по англійському» — не прощаючись з не такою уже і дружньою компанією. Після того, як молодша Лі переодягнулася у менш відверту сукню, Кім відвіз її додому. Вона відмовилася на його пропозицію — залишитися на ніч, тому що всі сьогоднішні справи білявка відклала на завтра. О пів третьої ночі Бора увійшла в свою кімнату і одразу направилася у душ, щоб змити з себе запах диму сигарет. І як тільки її голова торкнулася подушки, вона міцно заснула, але не надовго.

В шостій годині ранку дівчина вийшла на пробіжку, а коли повернулася її уже чекав сюрприз. Припарковане авто біля дому вона одразу впізнала і вирішила, що більше не буде тікати від долі. Техьон «чим зміг, тим допоміг» у псуванні її репутації, тепер можна пожинати плоди його старань. Знаючи, що на неї чекає, білявка впевнено відкрила вхідні двері і увійшла у дім її батьків. Не маючи уявлення, що сказати при першій офіційній зустрічі з нареченим, Бора впевнено направлялася у вітальню з якої доносилися знайомі голоси.

Здавалось, пані Мійон радо привітала майбутнього зятя, нехай той появився на порозі їхнього дому так рано і без попередження. Жінка навіть запропонувала йому поснідати разом з нею і її донькою, яка от-от повинна повернутися з пробіжки. Брюнет коректно відмовився від сумісного сніданку, тому що прийшов сюди зіпсувати декому настрій. Але коли Бора відкрила двері і увійшла до вітальні, Чонгук забув причину свого ранкового візиту.

— Мамо, чому ти не попередила мене, що чекаєш гостей? Я б тоді відклала ранкову пробіжку. — не ховаючи погляду, не вдаючись до хитрощів, білявка ще й обурилася появі неочікуваного гостя. — Привіт, Чонгук. Яким вітром ти завітав до нас? Невже вигнали з дому? — доволі грубо спитала молодша Лі у Чона, підійшовши до нього упритул.
— Чекай, ти? — здивуванню хлопця не було межі.
— Бора, що ти таке говориш? Пан Джихун ніколи б такого не зробив. Чонгук заїхав, щоб побачитися з тобою, адже цьому постійно щось мішає. Краще піду і покваплю пані Бонсу зі сніданком. — Мійон стало незручно за грубість доньки, тому вона втекла, залишивши молодих наодинці.
— Виходить, Пиріжок і Лі Бора одна й та ж сама особа. А ти дійсно сильно змінилася. Хотіла мене у дурні пошити? Що за комедія? Чому одразу не сказала, хто ти? — його емоції заплуталися, брюнет одночасно злився і радувався своєму відкриттю.
— Не упізнав мене, а я ще й винувата у цьому? Яким був самозакоханим, таким і залишився. То ж, чого прийшов у мій дім? — дівчина поводилася так, наче нічого не сталося.
— Просто неймовірно. Звідки у тобі взялося стільки нахабства водити за ніс інших? — невимушено обурювався хлопець.
— У мене було багато вчителів, ще до переїзду. То ж повернулася я сюди не з власної ініціативи. — на цих словах молодша Лі видихнула, а потім піднялася з дивана. — Буде краще, якщо ти не залишишся у нас на сніданок з таким виразом обличчя. — вона відкрито проганяла брюнета.
— Краще для кого? Боїшся, що я розкажу твоїм батькам, в які ігри ти зі мною грала? Як обдурила, вдаючи незнайомку? Це так виховують леді? — він не з тих, хто підкоряється командам.
— Невже, тебе не влаштовує така наречена? — обурення Чонгука тільки Борі на руку. — Це не проблема. Знайди собі іншу, яка відповідатиме стандартам твоїх батьків, а я буду рада передати їй цю жалюгідну естафету. Ти ж і сам цього бажаєш? — Бора першою озвучила те, що хотів сказати він.
— Тільки не говори мені, що ти проти нашого весілля, адже я в це не повірю. — хлопець поводився спантеличено, адже його власні переконання піддалися сумнівам.
— Бачу ти тугодум, тому скажу зрозуміліше. Моя дитяча закоханість пройшла і я взагалі не хочу виходити заміж, тим паче за тебе. А це весілля — рішення наших з тобою батьків, якому тільки ти взмозі протистояти. — білявка сказала все, як на духу.
— Так, можу. Але навіщо мені псувати стосунки з сім'єю? Щоб ти змогла вийти сухою із води? — даремно дівчина відкрила свої карти.
— Ти ж не хочеш одружуватися на мені, тому зробиш це для себе, а не для мене. — молодша Лі до останнього вірила в те, що син сім'ї Чон досі вважає її не підходящою парою для себе, але здається, його думка змінилася.
— Сніданок готовий. Прошу до столу. — з цими словами Мійон повернулася до вітальні.
— Мамо, Чонгук спішить, тому не залишиться на сніданок. — не відводячи невдоволеного погляду від хлопця, замість нього відповіла Бора.
— Знаєш, я не встиг вдома поснідати, тому мабуть, перенесу всі свої плани на пізніше і з задоволенням приєднаюся до вашого столу. — він прийняв запрошення пані Лі з посмішкою, від якої білявці стало не по собі.

Глави сімейства, як завжди, не було дома і це навіть не здивувало гостя. Поки дівчина перебирала листя салату у своїй тарілці, хлопець прикинувся перед господинею дому милим співбесідником. Він старався дивитися на неї, але невдоволена красуня, яка сиділа навпроти, цікавила його на багато більше і Мійон це помітила. У нього нарешті виник інтерес до нареченої, а ось у тієї до Чонгука навпаки — зник. Бора навіть не хотіла дивитися на нього, тому майже не відводила погляду від свого дієтичного сніданку, який вперше затягнувся аж на годину.

Білявці стало спокійно, коли хлопець пішов і навіть обурення матері поведінкою доньки за столом, не зіпсувало її настрій. Про першу «офіційну» зустріч з нареченим, після повернення до Сеулу, дівчина одразу повідомила Техьона по телефону. Той, почувши новину, не здивувався, а ще наказав подрузі і далі поводитись з нареченим нахабно. Схоже, йому це більше подобається, чим неприступність, про яку Пак говорив Кіму.

Сама цього не розуміючи, з невеличкою допомогою друга, білявка стала бажаним об'єктом для нареченого. Однак, це лише початок до того, щоб він у неї, як слід, закохався. Але так мусить бути, тому що Техьон знає свою справу, але зовсім не знає свого серця.