1 глава
5 червня 2018
Привіт щоденнику. Мене звуть Таня.
Сьогодні, як завжди нормальний день, я прийшла в коледж, настрій у мене не дуже веселий. Але коли я побачила його... побачила Володю, то я зраділа, але на жаль він не дивився на мене. Хоча знав, що я заходжу в коледж.
Коли в мене закінчилася пара, я пепеходила в інший кабінет і побачила його знову. Тепер він уже дивився на мене. Але я на нього подивилася лише одним оком, а він дивився на мене і мені було ніяково. Коли я дійшла до свого кабінету де має бути пара, я взяла себе в руки і подивилася на нього. І я так зраділа, тому що він теж на мене дивився. І історію нашого знайомства з Володею я розповім пізніше.
6 червня 2018
Привіт, щоденнику! Сьогодні чудовий день. Я приїхала в коледж на другу пару. Зустріла своїх одногрупниць і ми пішли в коледж.
В нас в коледжі є така викладачка, що вона так валить домашнім завданням. То правила вивчити чуть не пів зошита на 96 ст., то контрольні дає чуть не кожної пари, то викликає до дошки, а ніхто нічо не знає і вона кладе всім двійки. Ось і тепер у нас пара з української мови і ми писали сьогодні контрольну роботу. Коли настав час писати контрольну, то всі були ошарашені, тому що робота була дуже важка і ніхто нічого не знав. Я навіть не уявляю, що я там написала.
Нарещі кінець пари і я зі своїми подругами - одногрупницями яких звати Віта і Таня пішли на іншу пару. День в коледжі підходив кінця, а Володю я так і не побачила.
7 червня 2018
Привіт, щоденнику! Як і завжди чудовий день, я приїхала в місто і ми разом з Вітою і Танею ішли в коледж. По дорозі в коледж коли ми уже доходили до нього, я побачила, як якийсь хлопець переходив дорогу до коледжу. Я його зразу впізнала, це був Володя. Коли він переходив дорогу, він прямо дивився в наш бік. Я хотіла сказати це Віті, так як лише вона знає про все це, але я подумала, що тут нічого такого немає, що він подивився і не сказала їй.
Коли ми зайшли на подвір'я коледжу я побачила мого однокласника Стаса.
"Стас - це мій однокласник, друг, сусід. У нас з ним багато чого пов'язано, але тепер ми ним навіть не розмовляємо, а тільки вітаємся. Розкрию тобі секрет, щоденнику " Я його колись любила" і я знала, що це взаємно, але все одно. "
Отже, Стас бачив мене і дивився раз на мене, раз у землю, доки до нього не підійшли два друга. Я ішла і так якби його не бачу, але він все одно крикнув мені "привіт". Я навіть не думала, що він привітається, але це сталося. Я здивувалися, коли він засміявся до мене.
Коли я уже поверталася додому, я зустріла в автобусі гарного хлопця. Він дивився на мене, і мені стало ніяково. Коли я уже виходила з автобуса, то він подивився у вікно і посміхнувся мені. Я про це довго розмірковувала.
Привіт щоденнику. Мене звуть Таня.
Сьогодні, як завжди нормальний день, я прийшла в коледж, настрій у мене не дуже веселий. Але коли я побачила його... побачила Володю, то я зраділа, але на жаль він не дивився на мене. Хоча знав, що я заходжу в коледж.
Коли в мене закінчилася пара, я пепеходила в інший кабінет і побачила його знову. Тепер він уже дивився на мене. Але я на нього подивилася лише одним оком, а він дивився на мене і мені було ніяково. Коли я дійшла до свого кабінету де має бути пара, я взяла себе в руки і подивилася на нього. І я так зраділа, тому що він теж на мене дивився. І історію нашого знайомства з Володею я розповім пізніше.
6 червня 2018
Привіт, щоденнику! Сьогодні чудовий день. Я приїхала в коледж на другу пару. Зустріла своїх одногрупниць і ми пішли в коледж.
В нас в коледжі є така викладачка, що вона так валить домашнім завданням. То правила вивчити чуть не пів зошита на 96 ст., то контрольні дає чуть не кожної пари, то викликає до дошки, а ніхто нічо не знає і вона кладе всім двійки. Ось і тепер у нас пара з української мови і ми писали сьогодні контрольну роботу. Коли настав час писати контрольну, то всі були ошарашені, тому що робота була дуже важка і ніхто нічого не знав. Я навіть не уявляю, що я там написала.
Нарещі кінець пари і я зі своїми подругами - одногрупницями яких звати Віта і Таня пішли на іншу пару. День в коледжі підходив кінця, а Володю я так і не побачила.
7 червня 2018
Привіт, щоденнику! Як і завжди чудовий день, я приїхала в місто і ми разом з Вітою і Танею ішли в коледж. По дорозі в коледж коли ми уже доходили до нього, я побачила, як якийсь хлопець переходив дорогу до коледжу. Я його зразу впізнала, це був Володя. Коли він переходив дорогу, він прямо дивився в наш бік. Я хотіла сказати це Віті, так як лише вона знає про все це, але я подумала, що тут нічого такого немає, що він подивився і не сказала їй.
Коли ми зайшли на подвір'я коледжу я побачила мого однокласника Стаса.
"Стас - це мій однокласник, друг, сусід. У нас з ним багато чого пов'язано, але тепер ми ним навіть не розмовляємо, а тільки вітаємся. Розкрию тобі секрет, щоденнику " Я його колись любила" і я знала, що це взаємно, але все одно. "
Отже, Стас бачив мене і дивився раз на мене, раз у землю, доки до нього не підійшли два друга. Я ішла і так якби його не бачу, але він все одно крикнув мені "привіт". Я навіть не думала, що він привітається, але це сталося. Я здивувалися, коли він засміявся до мене.
Коли я уже поверталася додому, я зустріла в автобусі гарного хлопця. Він дивився на мене, і мені стало ніяково. Коли я уже виходила з автобуса, то він подивився у вікно і посміхнувся мені. Я про це довго розмірковувала.
Коментарі